Михаил Петрович Драгоманов (1841-1895)

Традиция - это передача пламени, а не поклонение пеплу.
Поделиться в соц.сетях:

БОРЬБА ЗА ДУХОВНУЮ ВЛАСТЬ И СВОБОДУ СОВЕСТИ В XVI — XVII СТОЛЕТИИ

Вперше надруковано в журн. «Отечественные записки» (1875, № 2, с. 445 — 494; № 3, с. 75 — 134). Ця стаття логічно перегукується своїм змістом із іншою статтею Драгоманова — «Из истории отношений между церковью и государством в Западной Европе», надрукованій у журн. «Знание» (1876, № 8, с. 1 — 63; № 11, с. 1 — 38). У зібранні праць друкується вперше.

Подається за першодруком.

[1] Кальвін Жан (1509 — 1564) — діяч Реформації, засновник протестантського віровчення, в основу якого покладені ідея про абсолютне визначення богом долі людей, думки про необхідність здешевлення церкви і мирський аскетизм.

[2] Еразм Роттердамський (літературний псевдонім Гергарда Гергардса, 1469 — 1536) — німецький (виходець з Голландії) гуманіст епохи Відродження.

[3] За католицькою традицією апостол Петро вважається першим римським єпископом, вбитим за імператора Нерона — душителя християн. Претендуючи на першість у церкві, папи називали себе послідовниками Петра.

[4] Імунітет церкви — звільнення церковників та їх земель від державних повинностей.

[5] «Аугсбурзъке сповідання» — систематичний виклад основ лютеранства, зроблений на Аугсбурзькому сеймі в 1530 р. соратником Лютера Меланхтоном Філіппом (1497 — 1560).

[6]Павло — один із апостолів раннього християнства, якому приписують 14 послань — складову Нового завіту.

[7] Секуляризація церковного майна — перетворення церковної власності на світську.

[8] Кромвель Олівер (1599 — 1658) — діяч Англійської буржуазної революції XVII ст.

[9] Генріх VIII (1491 — 1547) — король Англії з 1509 p., з династії Тюдорів; поставив під зверхність короля англійську церкву, провів конфіскацію церковно-монастирських земель.

[10] Від імені давньогрецького філософа-матеріаліста Епікура, згідно з вченням якого вищим благом життя є щастя людини.

[11] Тридентський собор 1545 — 1563 pp. відбувся в м. Тренто (лат. Tridentum). Був скликаний з метою підняти авторитет католицизму «на вічні часи». Собор визнав недоторканність папи, підтвердив його непогрішимість і ухвалив зверхність папи над собором.

[12] Боссюет (Боссюе) Жак Бенінь (1627 — 1704) — французький церковний діяч, єпископ (з 1681 p.), ідеолог феодально-католицької реакції і абсолютизму.

[13] Пуритани — прихильники кальвінізму в Англії і Шотландії в XVI — XVII ст.

[14] Германн (Херманс, Арміній) Яків (Якоб) (1560 — 1609) — голландський богослов, засновник релігійної течії в кальвіністській церкві.

[15] Гомар Франс (1563 — 1641) — богослов, захисник догматів ортодоксального кальвінізму.

[16] Богерманн (Бохерман) Іоанн — пастор, під головуванням якого проходив в 1618 — 1619 pp. Дордрехтський собор (Голландія). На цих зборах кальвіністських пасторів було засуджено армініан.

[17] Штатгальтер — посадова особа, яка від імені глави держави представляла владу і здійснювала керівництво на певній частиш території в деяких країнах Європи (Нідерландах, Австрійській імперії тощо).

[18] Томазіус Христіан (1655 — 1728) — відомий німецький філософ і юрист.

[19] Тиндаль Вільям (між 1477 — 1484 — 1536) — англійський богослов, автор і видавець церковної літератури. Був оголошений єретиком і спалений.

[20] Фердінанд II Арагонський, Фердінанд V Католик (1452 — 1516) — король Сіцілії (з 1468), Арагону (з 1479), Кастілії (1479 — 1504), Неаполя (з 1503).

[21] Ізабелла (1451 — 1504) — королева Кастілії та Іспанії з 1475 р.

[22] Філіпп И (1527 — 1598) — іспанський король з 1555, з династії Габсбургів.

[23]Бреве — письмове послання папського двору.

[24] Сікст IV — папа римський в 1471 — 1484 pp.

[25] Пій V — папа римський в 1566 — 1572 pp.

[26] На Божій трапезі (лат.).

[27] Людовік IX «Святий» (1215 — 1270) — французький король з 1226 p., з династії Капетінгів.

[28] Ультрамонтанство — релігійно-політична течія в католицизмі, представники якої відстоюють ідею необмеженої влади римського папи і його право втручатися у світські справи будь-якої держави.

[29] Легісти — юристи, які впроваджували римське право на протиставлення його праву церковному та феодальним звичаям.

[30] Бажано (лат.).

[31] Обжалування як правопорушення (фр.)

[32] Пій II — папа римський в 1458 — 1464 pp., в миру — письменник та історик Еней Сільвіо Пікколоміні.

[33] Карл VII (1403 — 1461) — французький король з 1422 p., з династії

Валуа. 1438 р. видав Прагматичну санкцію, якою встановлювалась незалежність галліканської церкви від папства.

[34] Дюмулен Шарль (1500 — 1566) — знаменитий французький юрист, захисник прав королівської влади в її боротьбі з феодалами і церквою.

[35] Климент VIII — папа римський в 1592 — 1605 pp.

[36] Карл Великий (742 — 814) — франкський король з 768 p., з династії Каролінгів.

[37] Генріх II (1519 — 1559) — французький король з 1547 р.

[38] Йдеться про постулати, викладені у так званому «П’ятикнижжі» — перших п’яти книгах «Старого завіту», написаного, за біблійною легендою, пророком Мойсеєм.

[39] Кокіль Гюі (1523 — 1603) — визначний французький юрист, який працював над збиранням матеріалів місцевого звичаєвого права.

[40] Паскве (Паскьє) Етьен (1529 — 1615) — відомий французький юрист, який 1564 р. виступив адвокатом університету в процесі проти єзуїтів. У промові на суді довів шкоду для держави від діяльності єзуїтського ордена.

[41] Генріх IV (1553 — 1610) — король Франції з 1589 p., засновник династії Бурбонів. Під час релігійних воєн очолював рух гугенотів.

[42] Вселенські собори — загальноцерковні з’їзди представників вищого духівництва, на яких вирішувалися питання церковних догматів, церковного права тощо.

[43] Флері Андре Еркюль де (1653 — 1743) — французький церковний і державний діяч.

[44] Сігберт (Сігеберт) (пом. 1112) — французький історик, автор «Хронографії».

[45] Генріх НІ (1551 — 1588) — французький король з 1575 p., вбитий домініканським монахом за непокору розпорядженням папи Сікста V.

[46] Вільгельм Оранський (1533 — 1584) — нідерландський політичний діяч, який під час буржуазної революції очолив дворянську опозицію. В 1568 і 1572 pp. організував походи німецьких протестантських князів і гугенотів проти іспанців, армія яких у 1567 р. вступила до Нідерландів.

[47] Порохова змова в Англії — таку назву отримала організована папою змова проти англійського парламенту в 1605 р.

[48] Інокентій III — папа римський в 1198 — 1216 pp.

[49] Дюперрон Жак Даві (1556 — 1618) — французький кардинал, який енергійно протидіяв поширенню кальвінізму.

[50] Покидьками із брудного плебсу (лат.).

[51] Яков І (1566 — 1625) — король Великобританії та Ірландії з 1603 p., з династії Стюартів.

[52] Александр VII — папа римський в 1655 — 1667 pp.

[53] Людовік XIV (1638 — 1715) — французький король з 1643 p., з династії Бурбонів.

[54] Інокентій XI — папа римський в 1676 — 1689 pp., який намагався обмежити діяльність єзуїтів.

[55] Нунцій — постійний дипломатичний представник римського папи при закордонних урядах.

[56] Констанцський собор — католицький церковний собор у м. Констанці 1414 — 1418 pp. На ньому було засуджено вчення Я. Гуса та Д. Уїкліфа, проголошено принцип зверхності собору над папами, замість трьох римських пап обрано одного.

[57] Александр VIII — папа римський в 1689 — 1691 pp.

[58] Дюпанлу Фелікс Антон (1802 — 1878) — французький проповідник і письменник, професор Сорбонни.

[59] Жозеф де Местр (1753 — 1821) — граф, єзуїт; ідеолог французької Реставрації.

[60] Гус Ян (1369 — 1415) — чеський мислитель, ідейний натхненник національно-визвольного руху в Чехії, діяч Реформації. Вимагав позбавити

церкву земельних володінь та підкорення її світській владі. Я. Гуса було засуджено як єретика і спалено.

[61] Беллярмін (Белларміно) Франческо Ромоло (1542 — 1621) — італійський кардинал, видатний діяч католицької церкви.

[62] Григорій VII — папа римський в 1073 — 1085 pp.

[63] Меровінги — перша династія королів (V — VIII ст.) Франкської держави. Останнього короля Хільдеріка III в 751 р. позбавив влади Пипін Короткий, який заснував династію Каролінгів.

[64] Сікст V — папа римський в 1585 — 1590 pp., заявив себе спритним дипломатом, підтримуючи добрі взаємини з усіма монархами, яких намагався послабити за рахунок один одного і тим самим поставити в залежність від папського престолу.

[65] Данило — один із чотирьох «великих пророків» ізраїльського народу.

[66] Григорій III — папа римський в 731 — 741 pp.

[67] Павло V — папа римський в 1605 — 1621 pp., який вів фанатичну боротьбу з Реформацією.

[68]Васквец (Васкес) Гаврйіл (1551 — 1604) — іспанський єзуїт, викладав богослов’я і філософію в Алкані. Десятитомне зібрання його творів було видано в Ліоні 1620 р.

[69] Павло IV — папа римський в 1555 — 1559 pp.

[70] Єлисавета (Єлизавета) Тюдор (1533 — 1603) — англійська королева з 1558 р., за володарювання якої в Англії остаточно встановився протестантизм в його поміркованій формі.

[71] Катерина Медічі (1519 — 1589) — французька королева з 1560 p., яка виступила союзницею Ватікану і відіграла основну роль в організації масової різні гугенотів католиками у Парижі.

[72] Вчинком несамовитої тварини, наділеної здатністю пам’ятати (лат.).

[73] Йдеться про одну із сторінок історії Моава (II — І тис. до н. е.), коли вбивство царя Елона послужило сигналом до масового побиття племені моавітян ізраїльтянами.

[74] Бушер (Буше) Жан (6л. 1548 — 1645) — французький політичний діяч періоду релігійних воєн; один з засновників Паризької ліги (1585 — 1594), професор богослов’я Сорбонни; займав позицію непримиренної боротьби з абсолютизмом, виступаючи проти Генріха III і Генріха IV, схвалював тирановбивство.

[75] Рішльє (Рішельє) Арман Жан дю Плессі (1585 — 1642) — французький державний діяч, ідеолог абсолютизму, герцог. З 1622 р. — кардинал, з 1624 р. — член Державної ради, перший міністр короля Людовіка XIII, фактичний правитель Франції.

[76] Сен-Сіран Дювершье (1581 — 1643) — французький теолог.

Прихильник вчення голландського богослова-католика К. Янсенія (1585 — 1638), в якому поєднувалися елементи протестантизму з вченням Августина Блаженного. В своїй основі було спрямоване проти єзуїтів.

[78] Страсті Господні — релігійне свято за тиждень до Великодня.

[79] До виконання (лат.).

[80] Григорій ХНІ — папа римський в 1572 — 1585 pp.

[81] Ферр’є Арно (1508 — 1585) — французький письменник, юрист.

[82] Маргарита Австрійська (1480 — 1530) — генеральний штатгальтер (намісниця) в Нідерландах, яка відігравала значну роль в міжнародній дипломатії.

[83] Урбан VIII — папа римський в 1623 — 1644 pp.

[84] Григорій XIV — папа римський в 1590 — 1591 pp.

[85] Конкордат — договір між римським папою і урядом держави, яким юридично оформлялось становище церкви в даній країні.

[86] Климент XII — папа римський в 1730 — 1740 pp.

[87]Сарпі Паоло Фра (1552 — 1623) — відомий італійський історик, який відкрито виступив проти втручання духовної влади у світські справи, проти

безгрішності пап, сліпої віри і єзуїтства. Головна праця — «Історія Тридентського собору» (1619).

[88] Бароніус (Бароній) Цезар (1538 — 1607) — історик католицької церкви. Найвизначніша праця — «Церковна історія від Різдва Христового до 1198» (В 12 т. Рим, 1588).

[89] Вальденци (вальденси), «ліонські бідняки» — прихильники єресі, яка виникла в Ліоні 1175 р. Назву отримали від імені купця Вальда, який роздав своє майно бідним і проповідував відмову від приватної власності та повернення до раннього християнства.

[90] Марсілій Падуанський (бл. 1280 — 1343) — італійський політик і філософ, який виступав проти папства. Був відлучений від церкви і заочно засуджений до смерті.

[91] Вікарій — папський намісник у віддалених районах.

[92] Дож — титул виборного глави Венеціанської республіки.

[93]Міноріти, менші брати — монахи ордену францісканців.

[94] Жуайезе (Жуайез) Франціск (1562 — 1615) — кардинал, архієпископ тулузький, згодом — руанський; сприяв примиренню папи з Генріхом IV. 1606 р. був папським легатом у Франції.

[95]Від латинського reductio «повернення».

[96]Прелат — почесна назва представника вищого католицького духівництва.

[97] Анабаптисти — послідовники однієї з найрадикальніших течій у Реформації, яка виникла у Німеччині в XVI ст. Анабаптисти виступали проти церковної ієрархії, ікон, таїнств, соціальної нерівності тощо.

[98] Аміран (Аміральд) Моїз (1596 — 1664) — реформатський богослов, професор богослов’я в Самюрі.

[99] Матвій (1557 — 1619) — імператорський намісник в ерцгерцогстві Австрійському з 1593 p.; в 1612 — 1619 pp. — німецький імператор.

[100] Карл V (1500 — 1558) — король Іспанії в 1516 — 1556 pp. та імператор «Священної Римської імперії» в 1518 — 1556 pp. з династії Габсбургів.

[101] Лепіталь Мішель (1507 — 1573) французький державний діяч, юрист, поет.

[102] Йдеться про релігійний диспут в Пуассі (1561 р.) між католиками і гугенотами.

[103] Караффа (Карафа) Антоніо (1538 — 1591) — кардинал, родич папи римського Павла IV. Зібрав декреталії і листи пап від св. Климента до Григорія VII.

[104] Карл IX (1550 — 1574) — король Франції з 1560 р.

[105] Тридцятилітня війна 1618 — 1648 pp. — перша загальноєвропейська війна між країнами габсбурзького блоку та антигабсбурзькою коаліцією.

[106] Йдеться про Рудольфа II (1576 — 1612) — німецького імператора, який розпочав боротьбу з протестантизмом в Богемії (1602). За допомогою військ намагався придушити виступ чеських реформаторів. У результаті Рудольф II лишився чеського престолу на користь Матвія (1611 — 1619).

[107] Молох — божество у західносемітських племен, якому у жертву приносили людей, переважно дітей.

[108] Бітонський (Бітон) Давид (1494 — 1546) — кардинал Шотландії, один з могутніх противників Реформації.

[109] Йдеться про папу римського в 1522 — 1523 pp. — Адріана VI.

[110] Йдеться про розповідь з «Діяння апостолів», згідно з якою Ананія продав своє майно, щоб допомогти апостолам. Частину виручених коштів він з дружиною Сапфірою приховав, за що апостол Петро покарав їх раптовою смертю.

[111] Ієронім Празький (1396 — 1416) — сподвижник Я. Гуса, спалений єзуїтами.

[112] Давид — цар Ізраїльсько-іудейської держави (кін. XI ст. — бл. 950 до н. е.).

[113] Серее (Сереет) Мігель (1509 чи 1511 — 1553) — іспанський мислитель і медик Відродження. За критику християнських догматів присудом інквізиції був спалений.

[114] Назва п’ятої книги Мойсея — «Повторення закону».

[115] Безо Теодор (1519 — 1605) — керівник реформатської церкви в Женеві.

[116] Нокс Джоне (1505 — 1572) — ідеолог шотландської Реформації.

[117] Соцін Лелій (1525 — 1562) — італійський єретик, основоположник соцініанства — течії у протестантизмі, в основі якої лежить віра лише в Святе Письмо, заперечення догмату Трійці, вимога віротерпіння.

[118] Згідно з Нантським едиктом (1598) католицизм признавався панівною релігією у Франції, протестантське богослужіння заборонялося вести у Парижі та деяких інших містах. Але протестантам дозволялося займати державні посади нарівні з католиками.

[119] Бейль П’єр (1647 — 1706) — французький мислитель, філософ, богословський критик.

[120] Варфоломіївська ніч — назва різні, влаштованої католиками гугенотам 24 серпня 1572 р.

[121] Альбігойці — учасники єретичного руху на півдні Франції у XII — XIII ст., які вважали церкву сотворінням сатани, заперечували церковні догмати, вимагали ліквідації церковного землеволодіння. Проти альбігойців було організовано хрестові походи (1209 — 1229). Рух придушено на поч. XIV ст.

[122] Павло III — папа римський в 1534 — 1549 pp.

[123] Леренте Жан (1756 — 1823) — іспанський історик. Головна праця — «Критична історія інквізиції в Іспанії» (1817 — 1818).

[124] Прескотт (Прескот) Вільям (1796 — 1859) — американський історик. Автор праці «Історія Фердинанда й Ізабелли».

[125] Еймерік (1320 — 1399) — каталонський інквізитор, домініканський монах. 1356 р. був призначений головним інквізитором Арагонського королівства.

[126] Парамон (Парамо) Лу’іс — іспанський історик, один з перших дослідників інквізиції. Йдеться про книгу «Про походження і розвиток святої інквізиції».

[127] Інокентій IV — папа римський в 1243 — 1254 pp.

[128] Климент IV — папа римський в 1265 — 1268 pp.

[129] Александр IV — папа римський в 1254 — 1261 pp.

[130] Вормський сейм — перші збори державних діячів Німеччини в 1521 р., на яких був підписаний едикт про засудження вчення Лютера.

[131] Грацій Гуго (1583 — 1645) — голландський юрист, філософ, Історик, державний діяч, один із засновників теорії природного права.

[132] Наваджеро Бернардо (1507 — 1565) — вчений, кардинал і веронський єпископ. Відомий працею «Життєпис папи Павла IV».

[133] Моріц Саксонський (1521 — 1553) — герцог, діяч Реформації.

[134] Аугсбурзький релігійний мир був підписаний у 1555 р. між протестантськими і католицькими князями та Карлом V. Ним встановлювався суверенітет князів, в тому числі і в релігії.

[135] Йдеться про Нідерландську буржуазну революцію 1566 — 1609 pp.

[136] Йдеться про племінника Ф. Гвіччіярдіні (1482 — 1540), Людовіка Гвіччіярдіні, автора праці «Описання Нідерландів».

[137] Едуард VI (1537 — 1553) — король Англії з 1547 р.

[138] Лану Франсуа (1531 — 1594) — французький історик. М. П. Драгоманов цитує його працю «Політичні і військові роздуми» (1587).

[139] Франціск І (1494 — 1547) — король Франції в 1515 — 1547 pp.

[140] Турнон Шарль Томас (1668 — 1710) — італійський кардинал.

[141] Йдеться про березневі події 1562 p., коли Гіз напав на гугенотів, які

в ризі співали релігійні гімни. Під час сутички декілька чоловік було вбито і сто поранено.

[142]Фалду Альфред П’єр (1811 — 1886) — французький політичний діяч і історик.

[143] Коліньї Гаспар (1517 — 1572) — французький адмірал, який в 1560 р. оголосив себе кальвіністом; брав активну участь у всіх релігійних війнах, за що переслідувався католиками і, зокрема, Гізами.

[144] Йдеться про Генріха IV, який одружився 18 серпня 1572 p., a через шість днів після цього почав погром гугенотів, вождем яких він вважався.

[145] Базарі Джорджо (1511 — 1574) — італійський художник, архітектор і письменник.

[146] «Лютеран і всіх інших єретиків слід засудити до смертної кари, винищити, розігнати, не давати ходу, вигубити вогнем і ножем, відкинути, дощенту викорінити, вибити, знищити» (лат.).

[147] Сюллі Максиміліан (1560 — 1651) — французький державний діяч, всевладний міністр при Генріху IV.

[148] Кевенгілер ( Кевенгіллер) Людвіг Андро (1683 — 1744) — австрійський фельдмаршал. Підготував праці з воєнних подій свого часу.

[149] Утраквісти — одна з назв представників поміркованого крила в гуситському революційному русі XV ст.

[150]Рудольф II (1576 — 1612) — німецький король (див. прим. 106), який 1609 р. ввів пільги для протестантів.

[151]Кроати — назва угорських військ.

[152] Тіллі Йоганн Церклас (1559 — 1632) — полководець, головнокомандуючий армією «Священної Римської імперії».

[153] Валленштейн Альбрехт (1583 — 1634) — герцог, головнокомандуючий австрійської армії.

[154] Лашез Франсуа (1624 — 1709) — французький єзуїт, духовник Людовіка XIV.

[155] Лувуа Франсуа Мішель (1641 — 1691) — французький державний діяч, з 1668 р. — воєнний міністр.

[156] Феодосій (6л. 346 — 395) — римський імператор, який визнав християнство державною релігією.

[157] Флешьє Еспрі (1632 — 1710) — французький проповідник і письменник.

[158] Бурдалу Луї (1632 — 1704) — французький церковний діяч, посідав кафедру риторики, філософії і богословської моралі в Буржській академії.

[159] Арнольд Готфрід (1665 — 1714) — німецький історик протестантської церкви.

[160] Севинє Марі (1626 — 1696) — французька письменниця.

[161] Лабрюйєр Жан (1645 — 1696) — французький письменник, сатирикмораліст.

[162] Лафонтен Жан де (1621 — 1695) — відомий французький байкар.

[163] Вобан Себастіан (1633 — 1707) — французький маршал, інженер, письменник.

[164] Людовік XV (1710 — 1774) — король Франції з династії Бурбонів.

[165] Даламбер Жан Лерон (1717 — 1783) — французький математик і філософ.

[166] Аріани — прихильники однієї з течій в християнстві, засновником якої був александрійський священик Арій (? — 336). Аріанство заперечувало церковний догмат про єдиносутність бога-отця і бога-сина.

[167] Стюарти — королівська династія в Шотландії (з 1371 р.) та Англії (1603 — 1649, 1660 — 1714).

[168] Просвітеріани — помірковані прихильники кальвінізму серед пуритан.

[169] Марія Стюарт (1542 — 1587) — шотландська королева з 1560 р.

[170] Квакери — члени християнської протестантської секти, яка виникла в Англії в 1650 р. Ними заперечуються зовнішні форми релігійності.

[171] Унітарїі — прихильники течії у християнстві, яка заперечує церковний догмат про Трійцю.

[172] Буллінгер Генріх (1504 — 1575) — керівник німецької реформатської церкви.

[173] Фарель Гільом (1489 — 1565) — французький діяч Реформації у Швейцарії, сподвижник Ж. Кальвіна.

[1(4] Аконтіус (1492 — 1566) — італійський письменник, священик Трієнті, примкнув до Реформації і оселився в Англії. Проповідував терпимість і згоду в християнстві.

[175] Мор Томас (1478 — 1535) — англійський мислитель-гуманіст, один із засновників утопічного соціалізму.

[176] Фенелон Франсуа (1651 — 1715) — французький письменник, архієпіскоп. Головний твір — «Пригоди Телемака».

[177] Помпадур Жанна Антуанетта (1721 — 1764) — фаворитка французького короля Людовіка XV.

[178] Вестфальський мир 1648 р. підписаний в результаті Тридцятилітньої війни.

[179] Йдеться про послідовників вчення Аврелія Августина (354 — 430), християнського теолога, філософа-містика.

[180] Авель — біблійний персонаж, другий син Адама і Єви.

[181] Сократ (470 чи 469 — 399 до н. е.) — давньогрецький філософ-

ідеаліст.

[182] Арістід (бл. 540 — 467 до н. е.) — державний і військовий діяч Стародавньої Греції.

[183] Камілла — знаменитий римський полководець V — VI ст. до н. е.

[184] Катан Марк Порцій (243 — 149 до н. е.) — державний діяч, історик, письменник Стародавнього Риму.

[185] Сенека Луцій Анней (бл. 4 р. до н. е. — 65 р. н. е.) — римський політичний діяч, філософ, письменник.

[186] Євхаристія — причащання.

[187] Гетцер Людвіг (кін. XV ст. — 1540) — анабаптист.

[188] Кампанус Іоанн (1500 — 1574) — голландський противник церковного догмата Трійці.

[189] Грібальді Маттео — італійський єретик.

[190] Алціат (Альчіатті) Андрій (1492 — 1550) — італійський юрист.

[191] Соцін Фауст (1539 — 1604) — діяч Реформації, італієць за походженням; живучи у Польщі, виступав проти католицизму і вимагав перебудови християнства на засадах розуму.

[192] Коорнгерт Дірк (1522 — 1590) — голландський вчений. У релігійних питаннях вважається попередником Армінія, схильним до світогляду Еразма Роттердамського.

[193]Демосфен (бл. 384 — 322 до н. е.) — давньогрецький оратор і політичний діяч.

[194] Меноністи — члени протестантської секти, яка виникла в 30-х роках XVI ст. в Нідерландах.

[195] Єпископій Симон — сподвижник Я. Армінія, 1634 р. відкрив колегію в

Амстердамі.

[196]Ольденбарневельд (Ольденбарнефельд) Ян (1547 — 1619) — нідерландський державний діяч.

[197] Моріц (Moріц Оранський) (1567 — 1625) — державний діяч і полководець Республіки Сполучених провінцій (Нідерландів).

[198] Камерон Річард (? — після 1680) — шотландський протестант, засновник секти камероніанців, вів протикатолицьку агітацію на півдні Шотландії, за що не раз переслідувався.

[199] Латітудинарїі — назва релігійної партії XVII ст. в Англії, члени якої належали до державної церкви і відзначалися віротерпимістю. На чолі її стояли Чиллінгворт, Кедворт, проповідники Тіллотсон, Спенсер та ін.

[200]Ремонстранти — голландські сектанта, що відійшли від кальвіністів, відкинувши тезу Кальвіна про «абсолютне напередвизначення».

[201] Мільтон Джон (1608 — 1674) — англійський поет, публіцист, політичний діяч.

[202]Локк Джон (1632 — 1704) — англійський філософ, психолог педагог [203]Карл 11 (1630 — 1685) — король Англії з 1660 р.

[204]Пенн Вільямс (1644 — 1718) — прихильник секти квакерів, законедавець Пенсільванії. Повне зібрання його творів було видано в Лондоні 1726 р.

[205]Вільгельм III (1650 — 1702) — король Англії з 1688 р.

[206] Иосиф II (1741 — 1790) — імператор «Священної Римської імперії» з 1765 р.

[207] Супрематія — від лат. найвищий.

[208] Гоббс Томас (1588 — 1679) — англійський філософ-матеріаліст.

[209] Спіноза Бенедикт (1632 — 1677) — нідерландський філософ-матеріаліст.

[210]Болінброк Генрі (1678 — 1751) — англійський державний діяч і письменник.

[211] Кондорсе Марі Жан (1743 — 1794) — французький філософ-просвітитель, математик, соціолог, політичний діяч Французької буржуазної революції.

[212] Рейналь Гільом Томас (1713 — 1796) — французький історик, і філософ. Автор книги «Історія обох Індій» (1770).

[213] Гельвецій Клод Адріан (1715 — 1771) — французький філософ-матеріаліст.

[214]Руссо Жан Жак (1712 — 1778) — французький філософ-просвітитель, письменник, педагог.


pisma@dragomanov.info,
malorus.org, копилефт 2006 г.