зеркало: германия
ГлавнаяНовостиЦитатыРейтингЖЖ-Блог


 52 






Годовая подборка Народа за 1892-ый год

Львов,1892

252 стр., 14.60 Мб.подробнее | подписаться | скачать






первая назад ... 34 ... 68 ... 102 ... 136 ... 170 ... 206 ... 213 ... 220 ... 227 ... 234 ... 241 ... вперед посл.

  203 -
  Шєфлє матиме яку побудь вартість. Таіі то, що до ама- ганя жіної; .мати скою участь к політичному жптто, то тренаж ак небудь рахуватись :( такими «актами, як напр. бачачи в Англії, де жінки плигне заможних клас. \оч не мають ще виборчого права, а складають політичні товариства і консерваторок, як і нрогреєсіетоїс). котрі по гітяму агітують за політичні справи. Очевидно, іцо ири теперішній ог.іііті іі начитаності! значної частини жіноцтва, голови его важко вдержати тілько в домовому ж іти, таіі то тілько між спальнею та кухнею, навіть коли б у ньому іі удержувались руки
  Та кинть таки у нас ще оопсім не на черзі політичні права жінок. У нас в остатні часи омапціїїаитп та смаїщчіаіітки говорглн тілько про право жінок вступати н уиіі!Єрсіїі;тн та про реформу пустих наших шкіл жіночих, а то іі про охорону жінки від чоловічого кулака. !1ам би цікаго почути думку „Правди" власне иро такі справи — наші національні! Л спор д. Шезае з Міллем та їло иімецкнми ученикями можна на якийсь час і відкласти на бік тим наче, ідо хто его :ніа, може ще її тпгоіпцйки і'г пожираться, ноігаппгае будуть чиститись- наші національні ясла від дуже вже застарілого гною.
  М. Драгоманов.
  Справи суспільно-економічні.
  STU DI SOL SOCIALTSMO GONTEM PORANKU. IL SOCIALISMO CATOLICO, cli Francesco Niti. 2-ma edizione. 1891 — Перший заголовок книги д. Иіті показує, що автор має замір оглянути тєперішшш соціалістичний рух в усіх єго проявах, — починаючи з соціалізму като- лицкого, котрому посвячена вийшовша вже книга (417 ст.) Можна забажати, щоб автор скорше виповнив увесь свій пляи, бо книга про соціалізм католицкий зроблена ним дуже старанно. Соціально-економічні ідеали самого автора не зовсім ясні, та можна сказати, що во-
  тепер шїяйши в_уізіх^0іанж_^жгрщіе;ріі>_
  сектантів. Д. Ніті видимо не хоче конечного скасуваня індівідуальноі власносте й не вірить у него Тількож при тому він признає певну раціональність і коллектівізму, а головно признає слушність у змаганю робучих класів мати для себе те добро, котре вони виробляють своїми руками, признає резонність того, щоб громада й держава упорядкувала економічні відносини, вивівши йіх з того хаосу й тоі кривди, котра тепер виходить із індівідуалі- етичного господарства. Властиво такі змаганя й роблять головне в теперішньому соціалістичному руху, а справа про те. чи зостанеться що з індівідуальноі власности. чи нона буде зовсім задавлена комунізмом, тепер доставляється на розрішеня нашим внукам (бо треба ! ж і йім що небудь зоставити для клопоту!)
  Таким робом виходить, що автор розбира власне головні точки теперішнього соціального руху і зовсім компетентний єго викладати й :
  „Народ- ч. .l? - 1«.
  критикувати. Виклад в книзі д. Ніті досить іюіаіиіі і безсторонній Можна хиба запримітити, що ангор більші' сімнатіз.ує з католіці- змом. ніж з иротестантизми-м. приинс.чочн остатньому індівідуа.чізм екмномічіши і „буржуазії ість і легковажучи соціалістичні напрям ки барви нротестантекоі перед соціалізмом ка- толицьчш. Тим. часом напр. ангдіиекий хр и- с т і а н с к и й соці а л і з м (описаний між іншим досить добре а книжці Крєнтано. Die christ- lieh-soeiale Bewegung in England, 18-3) зи- cji.vryc; на велику увагу, бо він між іншим причинився до того, що скасовані були старі закони, котрі перешкоджали організаціі робітницких товариств, і видані нові, після котрих ті товариства (TradfS Union.*) виросли в силу, котрій подібної нема в других країнах Европи1).
  Тількож попри всіх легеньких католицких нредідекціях д Ніті зовсім далекий від като- лицкого доктринерства? він напр критикує зовсім вільно виступи пани Льва XIII, в соціальних справах, показує ьт\> вагани (енціклі- ка '28. дек. ІЙ78 р. протік сучасного соціалі- стичіюго руху і досить соціалістичний маніфест Льва XI?. з 15. мая 1891 р. подані у Ніті цілковито), і видимо не поділя мрій деяких католицких соціалістів про те, щоб католнцка церква з напою па чолі стала виключним, або хоч головним суиерарбітром в соціальній справі.
  Книга д. Ніті починався з двох вступних голов (Соціалізм і христіянство, Соці? іьні боротьби в класичну старовиву й новіщий соціалізм) і встуна власне в свою матерію з Ш-оі голови : Економічні початки христіягства і соціальні традиції в католицкій церкві Тут автор ще мало говорить від себе, а настідус більше твори Ренана — Історію народа Ізраєльско-
  ') Ири сій н-і годі скажемо олії \е про омильну думку, котра досить розширена на кої. центі як серед консерваторій, т.ік і серед соціаліст ??, — тобто, що и Англії соціалізм слабіще прожити «• ніж напр. у Франціі або u Германіі. Таке можи; чивести хиба з того, що не так давно в Англіі менше -ворилось про комуністичні теоріі, — хоч теорії ті показувались в Англіі ще з XVI-XVII ст., хоч там нк цював уже давно 1'оберт Оуен, один а батьків новішого соціалізму, і хоч в тому великому демокр тичному руху, якиїГ ЇГ 1U- ві роки проявляєся в Англіі під назвою чартізму, мали значну долю й комуністичні теорії. Таке вийшло головно череа те, що в Англіі, дякуючи еі політичній вольности, і в робітників вишили на легший план клопоти о справах найблизншх, лекше доечижимих, реальніших, - а справи дальші, на тепер лб трактніщі, одііі шли на зад, та що, задовольнені з і загнутих резуль татів лнглійскі робітники не охоче слухали розмови про нові дороги, — як напр. до недавня Tiades Unions не хотіли, щоб у боротьбу між робітниками й капіталістами вступалась державна реі-л ментацїя. Тілько ж коли взяти соціалізм у ширшому і оснівному звислу як ревіндікацїю прав робітників в державі і громадско- економічних справах і організацію для того робітників, — то вийде, що в XIX ст. нігде соціалізм не був і не є дужчий, як в Англіі. Чартізм і потім політичне нред- етавнтедьетво Tra?les TJnions-їв, безсіюрно мчли вплив і на вироб німецкоі політпчноі еоціаль-демократії, хоч нїмеи- : цкі обставини іі новели «і по іншим дорогам. 1 тепер, коли Й маса англійеюіх. товариств признала напр. таку річ, як потребу обмежити Р годинами день праці через державну регламентацію, «наган» соціалістичні в усєму світі иолучити таку підпору, якої в другій країні Евро піт не знайдеш.
  З
первая назад ... 34 ... 68 ... 102 ... 136 ... 170 ... 206 ... 213 ... 220 ... 227 ... 234 ... 241 ... вперед посл.
В Н И М А Н И Е !
Данный текст был получен автоматически из OCR-программы,
и еще не прошел редакцию, выверку и верстку !

При необходимости использования текста, обязательно сверяйте его с DjVu/PDF-факсимилем !





МНИБ - http://malorus.ru/mnib/
Малорусская Народная Историческая Библиотечка
Кольцо Патриотических Ресурсов