Ставропигийское Братство

Главная Статьи Братчики Публикации Ссылки

Старѣйшины Ставропигійскаго Института съ 1577 по 1931 годъ.

1577. Вашко Тыновичъ, Ѳома Бабичъ.
1588. Иванъ Красовскій, Ягоръ и Иванъ Кузьмичъ Рогатинцы.
1590. Ѳома Бабичъ, Эммануилъ Арфаніесъ Грекъ, Иванъ Красовскій, Юрій Рогатимецъ.
1592. Иванъ Аффендиковичъ, Димитрій Деомидовичъ Красовскій, Романъ Ивановичъ Бабичъ
1593. Димитрій Деомидовичъ Красовскій,Романъ Ивановичъ Бабичъ.
1595. Гавріилъ Яросовичъ.
1596—1597. Димитрій Деомидовичъ Красовскій, Юрій и Иванъ Кузьмичъ Рогатинцы, Николай Добрянскій.
1598. Иванъ Деомидовичъ Красовскій и Николай Добрянскій.
1600. Ивашко Зѣньковичъ.
1601—1603. Иванъ Деомидовичъ Красовскій, Николай Добрянскій, Андрей Билеаховичъ, Николай Лукасевичъ.
1604—1607. Иванъ Деомидовичъ Красовскій, Николай Добрянскій, Василій Семеновичъ Бабичъ, Ѳеодоръ Кунасевичъ.
1608—1610. Иванъ Деомидовичъ Красовскій, Прокопій Малячковичъ, Андрей Бѣлдачевичъ, Степанъ Хомичъ.
1611—1614. Иванъ Деомидовйчъ Красовскій, Андрей Бѣлдачевичъ.
1615—1616. Иванъ Деомидовичъ Красовскій, Николай Злоторука, Андрей Стрѣлецкій, Андрей Бѣлдачевичъ.
1617—1618. Николай Добрянскій, Степанъ Хомичъ, Романъ Стрѣлецкій.
1619—1620. Николай Добрянскій, Степанъ Хомичъ, Романъ Стрѣлецкій, Григорій Русяновичъ.
1621—1631. Григорій Романовичъ, Степанъ Хомичъ, Вясилій Буневскій, Андрей Стрѣлецкій.
1632. Романъ Стрѣлецкій, Григорій Романовичъ, Андрей Стрѣлецкій, Гавріилъ Лангишъ.
1633—1635. Григорій Романовичъ, Гавріилъ Лангишъ, Николай Добрянскій, Александръ Прокоповичъ.
1636. Гавріилъ Лангишъ, Александръ Прокоповичъ, Михаилъ Альвичи, Лиско Поповичъ.
1637. Гавріилъ Лангишъ, Александръ Прокоповичъ, Григорій Романовичъ, Николай Добрянскій, a позже на мѣсто Григорія Романовича и Николая Добрянскаго выбраны Михаилъ Алюиси и Константинъ Мазепа.
1638. Гавріилъ Лангишъ, Александръ Прокоповичъ, Михаилъ Алюиси, Константинъ Мазепа.
1639-1640. Андрей Стрѣлецкій, Гавріилъ Лангишъ, Михаилъ Алюиси, Александръ Прокоповичъ.
1641—1642. Гавріилъ Лангишъ, Михаилъ Алюиси, Александръ Прокоповичъ, Константинъ Мазепа.
1643. Гавріилъ Лангишъ, Юрій Романовичъ, Александръ Прокоповичъ, Константинъ Мазепа.
1644. Гавріилъ Лангишъ, Андрей Стрѣлецкій, Александръ Прокоповичъ, Константинъ Мазепа.
1645—1646. Гавріилъ Лангишъ, Андрей Стрѣлецкій, Павелъ Лаврисевичъ, Константинъ Мазепа.
1647—1648. Гавріилъ Лангишъ, Андрей Стрѣлецкій, Павелъ Лаврисевичъ, Матвей Ѳеодоровичъ.
1649—1655. Андрей Стрѣлецкій, Матвей Ѳеодоровичъ, Василій Леоновичъ.
1656. Иванъ Христофоровичъ Мазараки, Павелъ Лаврисевичъ, Матвей Ѳеодоровичъ, Михаилъ Слезка.
1657—1662. Иванъ Мазараки, Павелъ Лаврисевичъ, Василій Григоровичъ, Василій Леоновичъ.
1663—1665. Василій Григоровичъ.
1666. Степанъ Лаврисевичъ, Андрей Альойзы, Василій Корендовичъ, Петръ Аффендикъ.
1667—1668. Степанъ Лаврисевичъ, Андрей Альойзы, Василій Корендовичъ, Петръ Аффендикъ.
1669. Иванъ Мазараки, Василій Корендовичъ, Степакъ Лаврисевичъ, Иванъ Лясковскій.
1670—1671. Иванъ Мазараки, Иванъ Лясковскій, Степанъ Лаврисевичъ, Юрій Михалевичъ.
1672. Степанъ Лаврисевичъ, Петръ Аффендикъ.
1683. Василій Корендовичъ.
1684—1685. Петръ Аффендикъ, Семенъ Лаврисевичъ.
1686—1687. Василій Корендовичъ, Иванъ Мазараки, Степанъ Лаврисевичъ, Петръ Аффендикъ.
1688—1689. Василій Корендовичъ, Иванъ Мазараки, Степанъ Лаврисевичъ, Петръ Аффендикъ.
1690—1691. Степанъ Лаврисевичъ, Петръ Аффендикъ, Юрій Папара и Григорій Русяновичъ.
1692-1698. Юрій Папара, Григорій Русяновичъ, Николай Красовскій, Николай Михалевичъ.
1699. Юрій Папара, Григорій Русяновичъ, Юрій Корендевичъ, Николай Михалевичъ.
1700—1703. Кипріанъ Кисѣльницкій, Николай Михалевичъ, Зота Яросевичъ, Степанъ Лясковскій.
1704—1706. Григорій Русяновичъ, Петръ Сѣмяновичъ, Николай Михалевичъ, Степанъ Лясковскій.
1707—1711. Николай Михалевичъ, Петръ Сѣмяновичъ, Степанъ Лясковскій, Кипріянъ Кисѣльницкій.
1712—1719. Степанъ Лясковскій, королевскій секретарь, Петръ Сѣмяновичъ, Степанъ Лаврисевичъ, Семенъ Гребенка.
1720—1721. Степанъ Лясковскій, Иванъ Чесниковскій, Семенъ Гребенка.
1722—1724. Степанъ Лясковскій, Иванъ Чесниковскій, Яковъ Русяновичъ, Юрій Эліасевичъ.
1725—1729. Юрій Эліасевичъ, Яковъ Русяновичъ.
1730—1732. Теодоръ Папара, новгородскій подчашій, Юрій Эліаевичъ, и Андрей Демяновичъ.
1733-1735. Андрей Демяновичъ, Яковъ Русяновичъ, Юрій Эліасевичъ, Иванъ Чесниковскій.
1736—1740. Андрей Демяновичъ, Яковъ Русяновичъ, Иванъ Чесниковскій, Дмитрій Дейма.
1741—1748. Сеньоръ Василій Туркутъ, староста Черниговскій, подвоевода земли Львовской, вицесеньоръ Андрей Дзимовскій, контръ-регистрантъ короннаго скарбу, Андрей Балицкій, подвоеводскій судья, Яковъ Русяновичъ, королевскій секретарь.
1749-1750. Василій Туркутъ, Яковъ Русяновичъ.
1751—1757. Василій Туркутъ, староста Черниговскій, Яковъ Галендовикъ, субделигатъ львовскій.
1758—1767. Василій Туркутъ, староста Черниговскій, и полковникъ войскъ Рѣчи Посполитой, Андрей Дзиковскій, скарбовый администраторъ Подолья и Украины.
1768—1777. Сеньоръ Андрей Дзиковскій, вицесеньоръ Василій Гасевичъ, президентъ города Львова.
1778—1779. Сеньоръ Андрсй Дзиковскій, вицесеньоръ Кристовъ Дейма, консиляръ Аппеляціоннагѳ трибунала.
1780—1784. Сеньоръ Михаилъ Слонскій, подчашій Черниговскій, вицесеньоръ Григорій Урановичъ, адъюнктъ фискальный.
1785—1786. Сеньоръ Антоній Чапье, на Погорцахъ Погорецкій обыватель земскій, Яковъ Березницкій, адвокатъ.
По утвержденіи братства императоромъ Іосифомъ II въ 1787 г. подъ названіемъ „Ставропигійскій Институтъ", начинаются ежегодно правильные выборы старѣйшинъ, т. е. сеньора, его товарища и другихъ членовъ правленія. И такъ:
1788. были избраны старѣйшинами Яковъ Березницкій и Іоаннъ Бачинскій, совѣтникъ львовскаго магистрата.
1790. Іоаннъ Бачинскій и Іоаннъ Мановарда.
1791. Іоаннъ Мановарда и Павелъ Урмовскій.
1792. Павелъ Урмовскій и Степанъ Завалкевичъ.
1793. Степанъ Завалкевичъ и Николай Литвиновичъ.
1794—1795. Константинъ Погорецкій и Іоаннъ Зарицкій.
1796—1797. Павелъ Урмовскій и Іоаннъ Зарицкій.
1798—1799. Іоаннъ Зарицкій и Іоаннъ Бачинскій.
1798—1799. Іоаннъ Зарицкій и Іоаннъ Бачинскій.
1800. Николай Литвиновичъ и Михаилъ Онышкевичъ.
1801. Іоаннъ Бачинскій и Іоаннъ Зарицкій.
1802.—1806. Тѣ-же.
1807—1808. Іоаннъ Бачинскій и Іоаннъ Бѣлорусскій.
1809—1810. Іоаннъ Бачинскій и Іоаннъ Зарицкій.
1811—1813. Іоаннъ Бачинскій и Александръ Ильяшевичъ, совѣтникъ львовскаго магистрата.
1814—1815. Іоаннъ Бачинскій и Іоаннъ Зарицкій.
1816. Іоаннъ Бачинскій и Александръ Ильяшевичъ, a по смерти Бачинского — Александръ Ильяшевичъ и Іоаннъ Зарицкій.
1817.Александръ Ильяшевичъ и Іоаннъ Зарицкій.
1818. Степанъ Кульчицкій, совѣтникъ аппеляціоннаго суда, и Александръ Ильяшевичъ.
1819. Степанъ Кульчицкій и Іоаннъ Сѣтницкій.
1920—1821. Степанъ Кульчицкій и Александръ Ильяшевичъ.
1822—1824. Іоаинъ Зарицкій и Александръ Ильяшевичъ
1825. Александръ Ильяшевичъ и Іоаннъ Зарицкій, по смерти-же Ильяшевича — Іоаннъ Зарицкій и Степанъ Рогали-Левицкій.
1826. Іоаннъ Сѣтницкій и Іоаннъ Зарицкій.
1827—1832. Степанъ Левицкій и Іоаннъ Сѣтницкій.
1833. Степанъ Левицкій и Степанъ Киричинскій, совѣтникъ львовскаго магистрата.
1834. Степанъ Левицкій и гр. Владиславъ Ельскій, помѣщикъ.
1835. Степанъ Левицкій и Денисъ Зубрицкій.
1836—1845. Степанъ Левицкій и Іоаннъ Сѣтницкій.
1846—1849. Степанъ Киричинскій и Іоаннъ Сасъ-Товарницкій.
1850. Степанъ Киричинскій, Іоаннъ Товарницкій и Левъ Сосновскій.
1851. Левъ Сосновскій, Климентій Рачинскій, адвокатъ и помѣщикъ Іоаннъ Товарницкій.
1852—1854. Іоаннъ Товарницкій, Климентій Рачинскій и Кириллъ Вѣнковскій.
1855—1850. Іоаннъ Товарницкій, Климентій Рачинскій и Валерій Хоминскій.
1860. Іоаннъ Товарницкій и Михаилъ Лешковичъ-Бачинскій, адвокатъ.
1861. Іоаннъ Хоминскій, Іоаннъ Товарниикій и Михаилъ Бачинскій.
1862—1863. Іоаннъ Хоминскій, Юліанъ Лавровскій, Іоаннъ Товарницкій и Михаилъ Бачинскій.
1864—1866. Іоахимъ Хоминскій и д-ръ Емиліанъ Лопушанскій.
1867. Константинъ Кмицикевичъ, Климентій Меруновичъ и Василій Ковальскій.
1868. Константинъ Кмицикевичъ, Андрей Шушкевичъ и Василій Ковальскій.
1869—1870. Константинъ Кмицикевичъ, и Василій Ковальскій.
1871—1373. Василій Ковальскій, Іоаннъ Литинскій и д-ръ Амвросій Яновскій.
1874—1875. Василій Ковальскій, Сильвестръ Гавришкевичъ и Яковъ Савчинскій.
1876—1882. Василій Ковальскій, Романъ Децыкевичъ и Сильвестръ Гавришкевичъ.
1883—1884. Василій Ковальскій, д-ръ Исидоръ Шараневичъ и д-ръ Емиліанъ Лопушанскій.
1885—1886. Д-ръ Исидоръ Шараневичъ, Михаилъ Полянскій и д-ръ Иванъ Добрянскій.
1887—1888. Д-ръ Исидоръ Шараневичъ, Михаилъ Полянскійи Ѳеофиль Бережницкій.
1889-1892. Д-ръ Исидоръ Щараневичъ Михаилъ Полянскій и Ѳеофилъ Бережницькій.
1893. Д-ръ Исидоръ Шараневичъ, Михаилъ Полянскій и Ѳеофилъ Бережницкій.
1894—1897. Д-ръ Исидоръ Щараневичъ, Михаилъ Полянскій и Леонтинъ Голинскій.
1898—1899. Д-ръ Исидоръ Щараневичъ, Михаилъ Полянскій и Николай Герасимовичъ.
1900-1901. Д-ръ Исидоръ Шараневичъ, Николай Герасимовичъ и Романъ Яминскій.
1902—1906. Николай Герасимовичъ, Романъ Яминскій и Николай Сивулякъ.
1907-1908. Романъ Яминскій, Николай Сивулякъ и Венедиктъ Мѣйскій.
1909. Романъ Яминскій, Николай Сивулякъ и д-ръ Владиміръ Ивасечко
1910—1914. Д-ръ Владиміръ Ивасечко, Николай Сивулякъ и д-ръ Ѳеодосій Заяцъ
1914—1915. И. Н. Цыбикъ, Н. Н. Сизулякъ и. Н. Г. Третьякъ.
Въ 1915 году австрійскій комиссаръ А. Смулка.
1916 — 1921 года поставленные австрійцами украинофилы; Въ 1916 г. сеньоръ Г. Кузьма, a ero замѣстители Ю. Сѣчин-скій и И. Кивелюкъ. Послѣ смерти Кузьмы сеньо-ромъ былъ Л. Шеховичъ. Съ 1917 1922 г. сеньоромъ д-ръ С. Федакъ.
1922—1924. правительственный к миссаръ Н. Г, Третьякъ, и его замѣстители: Ю. Я Луцыкъ и д-ръ В. Г. Лагола.
1924—1925. сеньоръ Н. Г. Третьякъ и его з мѣстители: д-ръ Ѳ. С. Заяцъ и A. Н. Сивулякъ
1925—1926. сеньоръ Н.Г. Третьякъ: замѣстители: A. Н. Сивулякъ и В. И. Костецкій.
1927—1928. сеньоръ Н.Г. Третьякъ; замѣстители: A. Н. Сивулякъ и Я. И. Вербицкій.
1928—1929. сеньоръ Н. Г. Третьякъ; замѣстители Я. И. Вербицкій и д-ръ Ю. С. Заяцъ.
1929—1930. сеньоръ Н Г. Третьякъ; замѣстители Я. И. Вербицкій и д-ръ Ю. С. Заяцъ.
1930—1931. А. О. Гулла, сеніоръ, застѣст. д-ръ Ю. С. Заяцъ и Я.И. Вербицкій.
malorus.ru, 2009