Талергоф

ТАЛЕРГОФ — то была втоды пуста поляна, ровнина, среди гop Альп, в Штаєрмарку, в Австрійско-німецкой провинции. Коли пришли в воєнне ужытя аеропланы, то на той долині австриякы устроили собі базу для воздушного флота. Чи сегодня тота поляна заселена, змилитаризувана ліпше, не знати. Дост, што в одном куті той поляны лежат кости нашых краянов, под т. з. "соснами."

Где они там взялися тоты кости нашых краянов? Так с початком войны арестували ліпшых, мудрійшых людей в Галичині, котры мали смілость признаватися до русской народности. Спочатку брали по большой части интеллигенцию и передових селян, единиці, котры розуміли причину, зашто их берут. Потом брали за порядком каждого, на кого донюс корчмар, даякий украинец, або попросту сусід, котрому был невыгодный другий сусід. Брали тысячы людей, котры совсім не знали причыны, зашто их берут.

Найбольше потерпіли лемкы, бо лемкы признавали себе всі до русской народности. То из єдной страны страшно бісило украинців, котры были розметаны по нашых селах, яко попы и учытелі и мстили лемкам доносами. Из другой страны, мы сами собі мстили, яко темный народ, без організации, без народного сознания, без народного встыда и солидарности. Мстила нам наша темнота и наше душевне рабство. Сусід радовался, коли єго сусіда брали в тюрьму. Ищы єдна причына была:

Коли австрийска армия была в Галичыні русскыми розбита, австрийска команда старалася усправедливити себе чым-нибудь и старалася звалити всю вину на галицко-русске населенє, котре будьто-бы зрадило Австрию и помагало русскым войскам. Много тогда німцы и мадьяре повішали и рострыляли нашого народа, тысячы загнали в лагеры-тюрьмы.

Німецкий национализм-милитаризм — знаный был все из своєй дикости, звірства, найліпше видиме по поступках німецкых фашистов тепер, о котрых пишут газети. О нас не писали товды, бо о нас не знали, a хоцбы и знали, то не интересовалися нами, бо зме не были організованы. И тепер, як видиме, нами світ не интересуєся, мимо того, што з нами нич ліпше не обходятся, як в часі войны. Виновата тому наша неорганізованность и недбалость о себе. Як можут другы интересоватися нами, заступатися за нас, коли ми сами не интересуємеся собом и сами за себе не заступимеся, не постоиме за себе? В том недбальстві за свой народ, в нашом рабстві, крыются Тадергофы для нас.

И коли ми ставляме кресты, обходиме памяткы того Талергофа, то нич не поможе, нас ждут новы Талергофы, як лем будеме старе вспоминати, стары памяткы обходити, а не будеме смотріти пред себе, думати и приготовлятися, через організацию, до оборони пред новыма Талергофами. Тот старый Талергоф мы николи не должны забыти, але лем, яко добру школу, яко примір, же што жде наш народ при дальшом недбальстві, о себе.

Лемко-Союз учыт нас, як треба обходити тоту память Талергофа: Менше панахидами и крестами, а больше ділом, жертвом

для наукы, просвіты, організации, борбом за своє право, автономию, штобы в нашом краю не роспоряжали ни німцы, ни польскы, ни чешскы фашисты, котры все нас будут гнати в Талергофы, a штобы зме были сами собі ґаздами.

Помаленкы наш народ почынат розуміти тото, почынат розуміти причыну Талергофов, уготованых лем для рабов, котры неспособны боротися за своє право.

Ниже подаєме статью нашого краяна, фармера, Михайла Костика, котрый належыт до тых нашых людей, котры розуміют, чом нас гнали в Талергоф и што треба робити, штобы раз навсе покончыти с всякыма Талергофами. В той єго дописи щыра правда, правдивый образ темноты нашого народа, котра гнала єго в німецкий Талергоф.

Кто Гналъ Народъ въ Талергофъ?

ПЕРЕДЪ войномъ, на Лемковинѣ, въ селѣ М., жылъ богатый господарь, Лешко Г. Тотъ Лешко Г. войтовалъ въ селѣ долгы рокы, бо, поправдѣ, вартъ былъ того: Помагалъ бѣднѣйшымъ селянамъ, то въ грошахъ, то въ даякой доброй порадѣ — былъ якбы сельскій банкеръ. Бывало, бѣднѣйшій газда не могъ му долгъ вернути, то му отробилъ, a зъ никымъ николи ся въ селѣ не правотилъ.

Хоцъ ѣздилъ и до Львова на собранія о—ва им. М. Качковского и належалъ до повѣтовой рады, то зато не былъ николи гордый, ѣлъ тото, што челядь и разомъ съ челядьомъ, однымъ словомъ, не рѣзалъ ниякого пана.

Другій сознательный газда былъ Лешко Б. Онъ першій въ селѣ зачалъ чытати книжечкы О—ва Качковского, всѣмъ интересовался и любилъ науку.

Третій былъ дуже мудрый и жывый газда, Яцко Дз. Тотъ ужъ молодшого поколѣня. былъ въ Америкѣ, видѣлъ, якъ другы народы жыютъ и при помочы нового, молодого іегомосця, почалъ в селѣ въ добромъ порядку кооперативъ.

И тота пройца зачала село выдвигати съ темноты и двигати до культуры и лѣпшой будучности. A притомъ новый іегомосць зачалъ спроваджати селянамъ нове насѣня травъ, здаеся "Алфа-алфа," котре можна

косити три-разы, бо то росне скоро и добрый кормъ для худобы.

Та тоты люде зачали нищыти всякы забобоны и темноту. Ажъ ту, якъ громъ зъ неба, выбухла война! Сельскы хруні порушалися, якъ чмелі и на тыхъ найлѣпшыхъ людей полетѣли доносы. Тыма доносчыками въ томъ селѣ не были ни украинці, ни москвофилы, а попросту панско-лизунска, темна, неграмотна голота. Старый "москвофилъ" іегомосць учылъ, же цисарь, то якбы и самъ Богъ, а папа то само, што Христосъ. A каждый бѣднѣйшій газда былъ у него дурень або оселъ.

И не дивно, што съ такой школы были донощыкы на своихъ односельчанъ: Першымъ сельскымъ хрунемъ былъ Стефанъ Б. Тотъ чловекъ былъ вѣчный сельскій процессовичъ, процессовался о якій-нибудь кусокъ межы, што то не вартало ничого. Свого власного брата зогналъ крутарствомъ съ куска поля, хоцъ самъ былъ неграмотный, але зато зналъ добри лизатися коло пановъ.

Другымъ лизунскымъ панскымъ хрунемъ былъ^! Лукачъ Б. Тотъ Лукачъ былъ цѣлкомъ шляхецкой формы, онъ николи не ѣлъ разомъ съ челядьомъ, не ѣлъ николи свою капусту, найпершій въ селѣ почалъ курити сигареткы, найпершій въ селѣ зошмарилъ зо себе чугу, гуньку и керпці, a ходилъ по панскы. Коли панъ грабя полювалъ по лѣсу, то Лукачъ за нимъ носилъ кресло и обѣдъ, а коли панъ грабя лишылъ капусты, то Лукачъ за нимъ вшытко вылизалъ.

- = * = -

Въ селѣ страшный рухъ, дѣти невеселы, жены престрашены, ани когуты не спѣваютъ, такъ якъ другымъ разомъ. До села пришолъ жандармъ, просто до Стефана Б. хыжы. Стефанъ Б. якъ разъ наметовалъ гной и гноѣвка му цвѣркала помежы пальці. Але онъ нато не зважалъ, поклонился низко жандарму, a съ подъ ero заклюбаченого носа видно было дикій усмѣхъ.

На другій день Стефанъ приказалъ женѣ Доркѣ, абы му выдерла зъ льняного оплѣчате онучы, a хлопчыска Ваня выслалъ на рѣку, жебы му вымылъ керпці отъ гною, бо онъ йде до староства.

Въ староствѣ Штефана зробили войтомъ. Лешко Г. ужъ давно зошмареный. Лукача Б. зробили помочникомъ.

Штефанъ зогналъ раду, котрой заявилъ, што онъ теперь голова села и мусить выполняти "найяснѣйшого" цисаря приказы — "а тыхъ, гваритъ, мудрагелівъ, мусиме вшыткыхъ учыти розума! Перше въ селѣ, гваритъ, былъ порядокъ, а теперь пару мудрагелівъ зъ молодыма смаркачами заводять новомодны порядкы, чытальни, склепы, хоцъ нашы предкы и безъ того жыли! — Тому дуже виноватый теперишній іегомосцуньо — втрутилъ Лукачъ. — Мы мусиме іегомосця на крупкы посадити! За старенького іегомосця, якъ даяка служанка, або бѣдна дѣвка стала незаконновъ матерью, то нашы предкы протягли таку на жыдовску лаву и всунули ей парунадцетъ палиць, тай выпили зме на ей заслуженину пару гарци палюнкы, жыдовка росплела косу, подбила до волосовъ химлю, заложыла чепець и такомъ невѣстомъ зме ей выпендили съ корчмы, што тото попамятала на цѣле жытя, a синякы гоила цѣлы три мѣсяці. И порядокъ въ селѣ былъ. —

— Такъ, такъ! А теперишній іегомосць ажи весѣльны "покладины" касуе — втрутилъ старый, до ничого ужъ нездалый Гнать В. и поправилъ на собѣ ногавкы, котры зь него падали, бо были лемъ мотузкомъ привязаны — тоты дуракы хотятъ намъ вшыткы отцовскы законы понищыти . . .

— Та они и такъ йдуть вшыткы на смерть

— крикнулъ гнѣвно Штефанъ Б. — то преступникы, здрадникы найяснѣйшого пана цисаря! И посмотрѣлъ Штефанъ Б. ѣдко по людяхъ, тай повтералъ долоньовъ свой заклюбаченый носъ, а Лукачъ Б. дико зареготался и опустилъ воргу, якъ стара кобыла, тай закрутилъ сигаретку до дуганового папера.

— "Здрадникы" ясного цисаря? — Та чомъ?

— думали люде. — Якь и вь чомь они могли зробити такій страшный проступокъ?

— Та Лешко ищы на балканску войну — гварятъ — посылалъ грошы безбожнымъ сербамь на войну сь турками, а Яцко Дз. и Лешко Б. чытаютъ москальскы книжкы — выголосилъ торжественно новый "начельникъ," Штефанъ Б.

— И тоты люде, котрыхъ народъ въ селѣ любитъ, пидутъ на "смерть?!

Заплакали жены и дѣти:

— Йой, йой, Боже нашъ! "Смерть," та зашто "смерть?"

Жены тыхъ газдовъ, якъ чули, што ихъ мужы идутъ на смерть, падаютъ въ обморокъ, дѣти верещатъ и тулятся коло своихъ несчестныхъ мамъ . . .

И такъ сталося: Тоты люде йшли на "смерть," бо хоцъ имъ заразъ смерть австріякы не зробили, але ихъ талергофска тюрьма домучыла на смерть, што ужъ не дочекалися увидѣти свои пусты стѣны. Лемъ іегомосць вышолъ жывый, але вынюсъ ревматизмъ отъ замерзлой земли и мокроты, въ котрой спалъ.

Хрунь Штефанъ казалъ сой робити панщыну въ часѣ войны, бо кто не хотѣлъ, то страшылъ Талергофомъ. Рабовалъ кышені убитымъ воякамъ, съ убитыхъ офицеровъ стѣгалъ чоботы, лахы и такъ ся богатѣлъ. Но по войнѣ люде такъ зненавидѣли того "спая," доносчыка, што молодежь плювала му попросту въ лице, якъ звичайно плюгавому зрадникови.

Штефана помочникъ, Лукачъ, не хотѣлъ жыти меже хамами, бо боялся мести хамской, то продалъ поле и вынюсся на Подоля, але же му ся и тамъ не счестило.

То лемъ малый, але правдивый примѣръ одного села, а то дѣялося правѣ въ каждомъ нашомъ селѣ въ часѣ войны. То не была нияка партійна окраска, ани про твердый знакъ, але, зъ выимковъ интеллигенціи, гнали въ Талергофъ бѣдныхъ селянъ неграмотны темнякы, котры не мали понятя о Украинѣ, ни о москвофильствѣ, ни соціялизмѣ.

Талергофскы "свята" и "торжества" треба робити, але противъ темноты, абы чымъ скорше темнотѣ заспѣвати "вѣчную память," а не такъ, якъ дотеперь, што лемъ робочій одинъ противъ другого ѣжытся. A штобы тоту темноту чымъ скорше похоронити, то треба намъ вшыткымъ чымъ скорше до Лемко-Союза вступити. A ниякы проводыре отъ имени лемко-карпатороссовъ най ся сами не представляють, если ихъ никто о то не просить, бо всякы царскы изгнанникы съ такыхъ представителей поза плечы лемъ высмѣваются, а они сами на Русь повели бы и чорта, лемъ абы свои стары, царскы, теплы гнѣздочка достали. Они "темноту" барзъ люблятъ и имъ треба лемъ такыхъ Штефановъ и Лукачовъ, по котрыхъ хырбетѣ бы ся достали тамъ, где прагнутъ.

Михаилъ Костикъ.

СПИСОКЪ ТАЛЕРГОФЦЕВЪ ИЗЪ ЛЕМКОВИНЫ

Висова. — Сивакъ Григорій, Демянчикъ Ѳеодосій, ум. 24. 3, 1915. Демянчикъ Андрей, ум. 5. 3, 1915. Бабаракъ Стефанъ, Курилло Мефодій, ум. 22. 1., 1915. Курилло Яковъ, ум. 18, 2., 1915. Ференцъ Іоаннъ, Вариха Григорій, Касперъ Лука, Коваль Алексѣй, ум. 27, 1, 1915. Яцевичъ Симеонъ, Дулина Михаилъ, Дрекслеръ Захарія, Гатала Іоаннъ, ум. 24, 2, 1915. Кристиничъ Яковъ, Ясьонскій, Петришинъ Алексѣй, Васильчакъ Георгій, Коблошъ Павелъ, Лабашъ Ѳеодоръ, Куликъ Георгій, ум. 27. 1. 1915. Сѣменовскій Іоаннъ, ум. 13.2. 1915.

Регетовъ-Выжній. Павчакъ Ѳеодоръ, Дзюбака Василій, Курылякъ Симеонъ, Лабуда Кириллъ, Газда Іоаннъ, Шелецкій Климентій, Морохъ Михаилъ, Забавскій Николай, Барновичъ Макарій, Тезбиръ Михаилъ, Морохъ Алексѣй, Гайдошъ Константинъ, ум. 5.2. 1915. Морохъ Кондратъ, Морохъ Матвій, Тезбиръ Симеонъ.

Регетовъ-Нижній. Кода Несторъ, Сысакъ Эмиліанъ, Билянскій Іоаннъ, Дзендранъ Константинъ, Корѣнь Симеонъ, Дзендранъ Петр, Подлипчакъ Спиридонъ, Корѣнь Іоаннъ, Обухъ Іоаннъ, Соколичъ Михаилъ, Тутко Ѳеодоръ, Фецяшко Онуфрій, Обухъ Захарій, Дудычъ Левъ, Вѣльха Григорій, Пеньковичъ Ѳеодоръ, Пеньковичъ Лука, Тутко Симеонъ, ум. 3.2.1915. Губякъ Димитрій, ум. 22. 2.1915.

Сквиртне. Гибей Іоаннъ, Тыта Іоаннъ, Станчакъ Павелъ, Дзембулякъ Іосифъ. Обухъ Марко, Лазорко Павелъ, Крайнякъ Авксентій, Клапъ Даніилъ, Катроничъ Климентій, Суличъ Миронъ, Сапко Ѳеодоръ, Дуда Григорій, Кода Іоаннъ.

Бѣлянка. Забавскій Лука, ум. 3.2.1915. Зарето Антоній, ум. З.2.1915. Тыма Даніилъ, ум. 5.2.1915. Лабовскій Іоаннъ, Лабовскій Никодимъ, Лабовскій Самуилъ, Лабовскій Іоаннъ, Стефановскій Григорій, Дутка Іоаннъ, Дутка Александръ, Руссинякъ Михаил, Руссинякъ Іоаннъ, Шпакъ Марко, Дзвончикъ Петръ, Чупикъ Петръ, Руссинякъ Іоаннъ.

Чорне. Ванько Лука, Ванько Іоаннъ, Кигчакъ Ѳеодоръ, Байса Петръ, Прислопскій Петръ, Гривна Эмиліанъ, Байса Михаилъ, Валько Лука, Роздзелскій Іосифъ, Байса Даніилъ, Ванько Лука, Шевчикъ Іоаннъ, Гиба Петръ, Лыпакъ Іоаннъ, Баволялъ Іоаннъ, Барна Іоаннъ, Прислопскій Лука, Хованецъ Ѳеодоръ, ум. 4.3. 1915.

Долге. Сабатовичъ Ѳеодоръ, Шута Ѳеодоръ, Яцовичъ Ѳеодоръ, Ксеничъ Константинъ, Копча Іоаннъ, Васенько Димитрій, Кусайло Іоаннъ, Зеленякъ Георгій, Чуликъ Андрей, Зеленякъ Михаилъ, Соховицкій Іоаннъ, ум. 9. 1. 1915. Васенько Ѳеодоръ, ум. 19. 2.1915. Васенько Михаилъ, Сынъ Даніил.

Липна. Пелешъ Іоаннъ, Пелешъ Адамъ, Яцевичъ Андрей, Пелешъ Николай, Пелешъ Исидоръ, Гащицъ Николай, Котанскій Лука, ум. 12.12.1914. Гашицъ Симеонъ, ум. 27.1. 1915. Галенко Василій, ум. 23.1.1915. Стасякъ Діонисій.

Радоцина. Кравчицкій Іоаннъ, Юрковскій Николай, Петрилякъ Илія, Турко Василій, Курыловичъ Терентій, Костикъ Павелъ, Костыкъ Іоаннъ, Павелчакъ Симеонъ, Гелета Андрей, Павелчакъ Іоаннъ, Добровольскій Илія, Павелчакъ Максимъ.

Незнаева. Хомикъ Илія, Сенчакъ Лука, Слота Михаилъ, Пыртко Ева, Сенчакъ Василій, ум. 12.1.1915. Дмитрикъ Ѳеодоръ, 5.1.1915.

Маластовъ. Дзубанъ Петръ, Ротко Михаилъ, Адамъ Андрей, Баюсъ Симеонъ, Баюсъ Петръ, Ротко Андрей, Баюсъ Ѳеодоръ, Выссовскій Илія, Шкирпанъ Павелъ, Желемъ Петр, Кардашъ Антоній Іоаннъ, Кикила Алексѣй, Гривна Ѳеодоръ, ум. 3.2.1915. Шкирпанъ Онуфрій.

Ждыня. Спіякъ Кондратъ, о. Дуркотъ Ѳеодосій, Дуркотъ Іоанна, Спіякъ Димитрій, Спіякъ Николай, Потоцкій Діонисій, Хованскій Емиліанъ, Млинарикъ Андрей, Одомырко Петръ, Сандовичъ Тимофей, Сандовичъ Николай, Сандовичъ Пелагія, Сандовичъ Максимъ, Канищакъ Петръ, Капитула Александръ, Пакла Максимъ, Филякъ Стефанъ, Вариха Ѳеодоръ, Шевчикъ Ѳеодоръ, Перунъ Василій, Вислоцкій Александръ, Усцкій Симеонъ, Чухта Симеонъ, Чухта Ананія, ум. 18.1.1915. Филякъ Іоаннъ, ум. 18.3.1915.

Конечна. Лызакъ Андрей, Урбанъ Алексѣц, Спіякъ Адамъ, Шевчикъ Іосифъ, Млинарикъ Пантелеймонъ, Дзямба Павелъ, Шевчикъ Матфей, Томащикъ Марко, ум. 19.1.1915.

Грабъ. Свянтко Андрей, Котырга Михаилъ, Урамъ Димитрій, Урамъ Іоаннъ, Пѣгошъ Андрей, Валько Михаилъ, Лызакъ Іоаннъ, Пахъ Марія, Павелчакъ Сильвестеръ, ум. 25.

2.1914. Романчакъ Григорій, ум. 3.1.1915. Давидъ Григорій, ум. 23.12.1914. Сидорякъ Стефанъ, Гончакъ Георгій, Ясѣнска Пелагія, Томащикъ Марія, Курилко Марія, Нацикъ Марія.

Вышоватка. Коцко Лука, ум. 2.1.1915. Байса Ѳеодоръ, ум. 16.1.1915. Китчакъ, Іоаннъ, Симъ Димитрій, ум. 19.12.1914.

Смерековецъ. Ядловскій Іоаннъ, Ядловскій Ѳеодосій, о. Волянскій Стефанъ, Ковальчикъ Викторъ, Врона Ѳеодоръ, Шмайда Іоакнъ, Павчикъ Іоаннъ, Лукачинъ Андрей, Цюрикъ Стефанъ, Васичко Андрей, Станчакъ Симеонъ, Дутко Іоаннъ, Пупчикъ Прокопъ, ум. 25.12.1914.

Лосье. Галь Григорій, Дудра Іоакимъ, Шлянта Григорій, Телехъ Александръ стар., Телехъ Александръ, мл., Павлякъ Стефанъ, Фекула Назарій, Дудра Григорій, Галь Михаилъ, Галь Іоаннъ, Дудыкъ Михаилъ, Гирникъ Павелъ, Крѣль Василій, Трембачъ Григорій, Кундратикъ Эмануилъ, отравился. Телехъ Михаилъ, Спольникъ Іоаннъ, Малецкій Ѳеодоръ, Кроль Іосафатъ, Хома Даніилъ, Дутка Симеонъ, Евусякъ Николай, Олесневичъ Іоаннъ, Спольникъ Николай, Кароль Андрей, Карелъ Павелъ, Палюхъ Іоаннъ, Сивакъ Яковъ, Гирникъ Николай, Параничъ Григорій, Спольникъ Григорій, Новакъ Іоаннъ, Галь Николай.

Гладышевъ. Вислоцкій Яковъ, Михалякъ Іосифъ, Сиротякъ Юстинъ, Вислоцкій Іоаннъ, Вислоцкій Іоаннъ, ум. 24.2.1915. Дзюбина Пилипъ, Дзюбина Діонисій, Федорко Гавріилъ, Басалига Петръ, Павелчакъ Илія, Шмайда Юліанъ, Вирхнянскій Василій, Подлясковичъ Кондратъ, Подлясковичъ Григорій, Сиротякъ Симеонъ, Сиротякъ Михаилъ, Федорко Михаилъ, Федорко Антоній, Бо[?]онь Іоаннъ, ум. 22. 1. 1915. Штокля Исидор, ум. 5.3.1915. Спинка Іоаннъ, ум. 18. 3. 1915.

Вѣрхня. Пелехачъ Симеонъ.

Устье Русское. Цѣслякъ Андрей, о. Калитовичъ Григорій, Войтовичъ Василій, Гувецкій Антоній, Криницкій Григорій, Марковичъ Каетанъ, Габоръ Симеонъ, ум. 16.1. 1915. Андрейчинъ Симеонъ, ум. 9.2.1915. [?]ованскій Іоакимъ, ум. 21. 2. 1915. Марковичъ Юстина.

Кзятонь. Крыницкій Михаилъ, Цимбала Григорій, Вислоцкій Стефанъ.

Климковка. Демчакъ Димитрій, Демчакъ Іосифъ, Базилевичъ Василій, Децъ Григорій, Барна Павелъ, Карпякъ Максимъ, Хомякъ Кондратъ, Гудакъ Лаврентій, Демай Николай, Матусько Іосифъ, Микулякъ Петръ.

Вышеватка. Павелчакъ Лука, Коцко Ѳеодор, Гавриляк Евстахій, Роздѣльскій Анд.

Святкова. Колдра Андрей, Колдра Григорій Лабикъ Михаилъ.

Святковка. Констанкевичъ Василій, Констанкевичъ Іоаннъ.

Кремпна. Федакъ Алексѣй, Поповчакъ Ст.

Розстайне. о. Мышковскій Маріанъ, Мышковска Августа, Прокопчакъ Андрей.

Дошница. о. Сѣлецкій Александръ, ум. 4. 1. 1915.

Брезова. Владыка (трехъ), Кутякъ.

Боднарка. Сокачъ Іоаннъ, Сокачъ Іоаннъ, Дзяма Петръ, Романъ Ѳома, Клапачъ Іоаннъ, Сембратъ Григорій, Валевскій Антоній, Смаржъ Даніилъ, Поповчакъ Димитрій, ум. 20. 1. 1915.

Мацина Великая. Цуцура Матвей.

Роздѣлье. Бубнякъ Василій, Бубнякъ Павелъ, Пыжъ Андрей, ум. 22.12.1914. Бодакъ Константинъ, Драганъ Георгій, Коцуръ Константинъ, Ванца Іоаннъ, Тылявскій Петръ.

Бортне. о. Калужняцкій Владимиръ, Собинъ Димитрій, Собинъ Михаилъ, ум. 10.9.1915. Подбережнякъ Михаилъ, Подбережнякъ Василій, Горбаль Михаилъ, Дутканичъ Косма, ум. 1.2.1915. Горбаль Іоаннъ, Нецьо Фома, Перунъ Даніилъ, Горбаль Ѳеодоръ, ум. 15.1.1915. Горбаль Косма, ум. 20.2.1915. Феленчакъ Петръ Годьо Даніил, Пелешъ Ѳеофилъ, Журавъ Іоаннъ, Богачикъ Титъ, Богачикъ Іоаннъ.

Перегонина-Бодаки. Шпакъ Іоаннъ, Качоръ Димитрій.

Вапенне. Бубнякъ Василій, Бубнякъ Даміанъ, Бубнякъ Димитрій, Пыжъ Симеонъ, Бодакъ Василій, Прокопчакъ Даніилъ, Присташъ Ѳеодоръ, Бодакъ Іоаннъ, Тымоцъ Алексѣй.

Ропки. Цикотъ Харитонъ, Дошна Василій, Лаврентій Анастасія.

Ганчова. Руссинякъ Владимиръ, ум. 1.2.1915. Дѣдикъ Григорій, Соколъ Антоній, Лукачинъ Димитрій, Микулякъ Стефанъ, Пирогъ Григорій, Вандзѣлякъ Ѳома, ум. 6. 2. 1915.

Ропица Русская. Куликъ Василій, Ющакъ Петръ, Драганъ Іоаннъ, Рахель Діонисій, Желемъ Петръ, ум. 29.1.1915. Баратко Игнатій, ум. 2. 2. 1915. Мацко Илія, ум.

2.2.1915. Пероганичъ Петръ, Пероганичъ Андрей, Рахель Василій, Куликъ Михаилъ, Козакъ Петръ, Спѣвакъ Ѳеодоръ, Варанъ Алексѣй, Варанъ Косма, Желемъ Іоаннъ, Желемъ Іоаннъ, Баюсъ Василій, Желемъ Григорій, Пыжъ Іоаннъ.

Пантна. Шкирпанъ Антоній, Михалякъ Яковъ, Ванцко Николай, Баюсъ Стефанъ.

Баница. Смый Іоаннъ, Сайфертъ, ум. 26.1.1915. Журавъ Ѳеодоръ, ум. 14.2.1915. Бѣгунякъ Ѳеодоръ, ум. 19. 1. 1915.

Крыва. Урда Михаилъ, Урда Іоаннъ, Кицей Николай, Вислоцкій Симеонъ.

Воловецъ. Измей Іоаннъ, Лаховскій Кароль, Быбей Василій, Сидоракъ Исидоръ.

Новица. Сембратовичъ Стефанъ, Сембратовичъ Василій, о. Городецкій, Городецкій Надежда, Ячичакъ Стефанъ, Бреня Лука, Карлякъ Стефанъ, ум. 18. 1. 1915.

Прислопъ. Пелехачъ Іоаннъ, Зватиканичъ Константинъ, Крайняк Марко, ум. 23.1.1915.

Лугъ. Демяничъ, Дзямба Георгій, Кроль

Свержова Русская. Кобанъ Юстинъ, Петр, ум. 25. 1. 1915.

Долины. Рыдзай Кириллъ.

Блѣхнарка. Дзюбинъ.

Лѣщины. Королевскій Іосафатъ, Корба П.

Горлицы. Слюзаръ

Поляны. Трохановскій.

Камянна. Н. Н.

Блѣхнарка. Деміянъ Алексѣй, Дзюбинъ Миронъ, Патрошъ Яковъ, Бацюкъ Макарій, Швецъ Романъ.

Флоринка. о. Курилло Василій, Курилло Ѳеофилъ, Максимчакъ Михаилъ, Воргачъ Юстинъ, Мерена Марія.

Берестъ. Гопей Марія.

Бѣлцарева. о. Качмарчикъ Ѳеофилъ, Качмарчикъ Владимиръ, Качмарчикъ Любомир, Троханская Марія.

Богуша. Кузякъ Симеонъ, Плетенякъ Стефанъ, Горощакъ Василій.

Королева Русская. о. Руссинякъ Іоаннъ, Чирнянска Анна, Дроздякъ Іосифъ, Буберняк Ѳеодоръ, Стецикъ Илія, Тудей Исидоръ, Кукула Миронъ, Тарасъ Гавріилъ.

Брунары Выжніе. Михневичъ Іосифъ, о. Сандовичъ Петръ разстр. 28. 9 1914, Сандовичъ Антоній, разстр. 28. 9. 1914. Кирда Василій, Кузмичъ Павелъ.

Чарна. Перегримъ Константинъ, Береховскій Іоаннъ.

Снѣтница. Ставискій Захарій, Хомякъ Іоаннъ, Сивакъ Даніилъ, Москва Тимоѳей.

Ставиша. Басалига Василій, Ваврикъ Романъ.

Избы. о. Хилякъ Димитрій, Кобанъ Василій, Дуда Петръ, Кунцикъ Петръ, ум. 16.4.1915. Ванько Юліанъ, ум. 21.3.1915. Цимбалякъ Іоаннъ, ум. 25. 12. 1914.

Чирна. о. Мохнацкій Владиміръ, Папачъ Ѳеодоръ, Поруцѣдло Іосифъ.

Перунка. Кузьмякъ Петръ, Русинко Павел, Единакъ Герасимъ, Дзядикъ Іосифъ, Гопей Петръ, Слюсарчикъ Іоаннъ, Бураничъ Атанасій, Щипникъ Ѳеодоръ, ум. 22.3.1915.

Зборовичи. Стабрило Алек., ум. 19. 1. 1915.

Мушинка. Нестеракъ Онуфрій, Михаилъ, и Владиміръ. Нѣмчикъ Андрей.

Ростока Великая. Вильчакъ I. Репела Іос.

Тыличъ. о. Венгриновичъ Емиліанъ, Андрейко I., Джуганъ Ст. и Марія. Сенько Илія и Михаилъ. Гарбера А., Пастернякъ Ѳ., Брунарскій П. Дзядыкъ Д, Бреянъ Л., Цолка I., Бабей С., Гамерникъ А., Бадарикъ Діон., Копачъ Іоак., Чеканике Ѳ., Крьшицкій Василій, Андрейко Антоній.

Мохначка. Мохнацкій Ѳ. и Діон., Гарбера Я., Гавранъ Лук., Поручникъ О., ум. 23.1.1915. Единакъ Ѳ., Гойнякъ М., ум. 28.3.1915 Гойнякъ П., Святковскій П., ум. 24.2.1915. Сивецъ Никита, Цимбалякъ Я., Витякъ Наз.

Крыница. о. Гнатышакъ Гав., ум. Ѳеодоръ, ум., Александръ и Орестъ. Гнатышакъ Ольга, Гнатышакъ Марія, Малинякъ Климентій и Михаилъ. Урбанъ I. и Іоаннъ. Крайнякъ I. Телищакъ М., Петрикъ Г. Крыницкій Мак. Стефанъ и Петръ. Лаврикъ П. Ждынякъ К. и Симеонъ. Крыницкій Соф., Петришакъ А., Громосякъ Н., Савчакъ Авкс. и Стефанія. Цѣханскій Алек., Трохановскій Мефодій.

Солотвина. Копыстянскій Іосифъ.

Андреевка. Головачъ Василій.

Щавникъ. Дзюбинскій Т., Миляничъ Ев. и Василій, Ляшеникъ Ѳ. Щавинскій Игнатій, Гойдичъ Іоаннъ.

Злотске. Дзюбинскій Антонъ.

Жегестовъ. Семанякъ М. Венгринъ П., ум. 5.2.1915. и Іоаннъ, ум. 1.2.1915. Стеранка Елена и Гонората.

Шляхтова. Матіяшъ Ан. Гриндзакъ Григ.

Поворозникъ: Пирогъ Алек., Стефанцьо К., Коцуръ П., ум. 30.1.1915. Криштофикъ I., ум. 11.2.1915., Колѣчко И., ум. 12.2.1915. Драбякъ Ст., ум. 3. 2. 1915. Куликъ Ѳ., Ми-

ляничъ A., Колѣчко Конд., Патлявскій Іон., Коцуръ Матрена.

Ястребикъ. Слота І., Телищакъ Гр., Ковальчикъ Онуфрій.

Новая Весь. Мастюхъ М. Стеранка Г., Пласконь Л., о. Соболевскій М., Соболевская Ю., Марковичъ П., Масыра Кл., Кореча Ф., Жиличъ Симеонъ.

Лабова. о. Дуркотъ Іоаннъ, Хр. Ѳеодосій, въ 1915. и Сергій. Вислоцкій Георгій Ѳеодоръ, Марія и Димитрій (Гунянка). Кулянда Конc, Полинякъ Евсевій, Козьолъ Ѳ., Кулунда С, Коцуръ А., Ззйя А., Л., Руссинякъ, С. и Ісифъ. Заграй Илія, Червинскій Каз. и Юліанъ. Полинякъ Іоак.., Маслей Лав., Швайка Ксенія.

Лабовецъ. Шаршонь П.., Шептакъ Cт., Птахъ Аф., Новакъ Ѳ. Осникъ Вен., Хованецъ Я., ум. 22.2.1915. Врона Георгій, Шептакъ Алекс, ум. 9.2.1915. и Лука, ум. 24.2.1915. Гбуръ Захарія.

Котовъ. Пелякъ Т., Салпашъ Ан., Тырличъ Петръ.

Мушина. Турко Ан., Савка I., Янковичъ Арсеній, ум. 16.2.1915.

Верхомля. Русинякъ М. и Дзюбинскій. Дзюба Василій, ум. 26.2.1915.

Зубринъ. Стеранка Стефанія и Юліанъ.

Новый Санчъ. Кириловъ, М., Шеремета, Юречко Дим., Масцюхъ, Клокъ Юзефа, Бандровскій Павелъ.

Кростенко. Морочко Еліашъ, Карпякъ Е.

Зиндранова. о. Копыстанскій Корн. и о. Копыстянскій Стефанъ.

Тылява. о. Коцыловскій Кириллъ, Копчакъ М., Кирпанъ Іоаким и Николай, ум. 24.1.1915.

Мшанна. о. Дутковскій Каз., Дзюрій Каз., Шевчукъ М., Кушвара М., Хилякъ Миросл.

Ольховецъ. о. Дуркотъ Максимиліанъ, Кулявчикъ Іоаннъ.

Ропянка. Бугель.

Поляны. о. Феленчакъ Ни. Яценикъ Аф., Федакъ Н., Мышковскій Ѳ., Дутко Даніилъ.

Смеречне. Репакъ Іоаннъ.

Терстяна. Фучила Владиміръ.

Мысцова. о. Дуркотъ Вл. и Юліанъ. Фринч Он., Гайда Павелъ.

Гирова. о. Чеснокъ Захарій, Бѣдникъ I.

Тыханя. о. Пирог Даніил уб. банд, в 1929.

Красна. о. Прислопскій Александръ, Вархоликъ С., Газдайка П., Яблонскій Алексс, Возьнякъ П., Налисникъ Эм., ум. 19.1.1915.

Воробликъ Королевскій. Драганъ М., Лянда А., Геляхъ Ѳ., Струсь Іоаннъ.

Чорнорѣки. о. Войтовичъ, Сенчакъ Гр. и Ѳадей. Вознякъ Дим. и Стефанъ, Вознякъ Михаилъ, ум. 4. 1. 1915.

Рѣпникъ. о. Мерена Ѳ., Помайба М., Камѣнскій І., Яскилка В. , Макух К., ум. 27.1.1915

Ванчовка. о. Тустановскій Кир., Шуфлятъ Гр. ст. и Гр. мл. Мотовиляк П., и Григорій.

Братковка. Яскилка Стефанъ.

Кросно. Косъ, Дяковъ Вал. Стефанія и Богданъ. Струсъ Дим., Н. Ольга, Генсецкій Василій.

Дукля. Котельницкій В. Смулка I., Кардаш Илія.

Корчина. Прислопскій Я., Приходко П.

Сянокъ. Бугера А., Николай. и Василій, о. Москаликъ Іосифъ и Юліанъ. Подолинскій Іос, Ивашко Іос, Рудакъ Ї., Кириллъ и Эм. Волянскій Петръ, Волянскій Мецьо, Орищакъ Конст., Райтаръ Іос, Рочань Н., Смажецкій I., Мазуръ їос, Кущакъ Ф., Савчакъ Ан., ум. 2.3.1915. Савчакъ I., Гавдякъ М., Филипчакъ Конст., Герболка Ѳадей, Кульчицкій I., Стрычик Анастасія, ум. 14.12.1914. Переломъ Михаилъ, ум. 23.2.1914.

Дудровка. Мазуръ Анд., Гривнякъ Н., ум. 2.2.1915. Задорожный І. и Василій ум. 1915.

Ольховцы. Когутъ Н., Бедзикъ М., Поливка Ан., Стапчакъ Захарій и Іоаннъ, Мыхновскій Гр. и Василій, Ялечко Дим. и Іоаннъ. Гнѣздусь Дим., ум. 12.1.1915. Бедзикъ І., ум. 21.2.1915. Гнилицкій П., ум. 6.1.1915. Банюга I., ум. 13.2.1915. Бобякъ Клим., ум. 18.1.1915. Лѣсовскій М., Скобельскій А. и Александръ. Соханя Ил., ум. 13.2.1915. Кецъ Николай, Галицкій Максимъ.

Межибродье. о. Бугера Константинъ.

Дудынцы. Дмитрикъ, Колодѣй, ум. 1915.

Пелня. о. Сембратовичъ Ю., Колодѣй I., Дзядыкъ Іос., Кочанъ Антоній, ум. 7.2.1915.

Полонна. Кутепъ, Гринякъ Романъ.

Лишня. Филипчакъ Димитрій.

Залужъ. Срамикъ I., Гамерскій Іосифъ, Баликъ Людвикъ, ум. 24.1.1915.

Тырава Сольная, о. Шатынскій Михаиль и Евгенъ. Лазука Мих., ум. 23.3.1915. Банитъ Николай, Сибыдло Петръ.

Тырава Волошская. о. Сливинскій Мих.

Голучковъ. Зубыкъ I., Мельникъ Іосифъ, Андреечко Марія, Рыбицка Станислава.

Щавне. о. Полошиновичъ Влад., ум. 6.10.1914. Полошиновичъ Георгій.

Войске. Вайда Михаилъ.

Быковцы. Цапъ Іос. Павлов Іос. ум. 1914.

Загорье. Кишка Ник. и Владиміръ. Кавалкевичъ В. и Іосифъ. Бубнякъ М., Хомищакъ Гр., Щеноцкій І., Брехунъ М:, Боловскій Іос. и Василій. Горнякъ І., Канцьо М., Гливякъ М., Жубрыдъ І., Баловска Анна, Мандолякъ Екатерина, Щинецка Розалія, Кишка Ан., Сехъ І., Бѣликъ Люд., ум. 29.1.1915.

Липовецъ. Волошиновичъ Алекс, Кирпань Михаилъ Гирила Михаилъ.

Даліева. о. Вахнянинъ Владиміръ. Ядловскій Симеонъ.

Посада Яслиска. Волошиновичъ Василій, ум. 15.3.1915, Волошиновичъ Ѳеодоръ, Волошиновичъ Андрей.

Суровиця. о. Жубрыдъ Михаилъ Стецко Іоаннъ.

Дошно. Петровскій Петръ. Вороблыкъ. Розенбейгеръ Андрей и Бурка Андрей.

Боско. Купина Михаилъ, ум. 10.1.1915. Боякъ Ѳеодоръ, Боякъ Андрей, Андрець Іоаннъ Андрецъ Михаилъ, Романъ Василій и Войнаръ Іосифъ.

Синява. Вацлавскій Михаилъ М., Бедзикъ Петръ, Вацлавска Анастасія, Бекъ Іоаннъ, ум. 7.2.1915. и Сырко Алексадръ.

Новосѣльцы: Твардонь Георгій, Плешъ Павелъ, Плешъ Константинъ, ум. 13.1.1915 и Ващишинъ Іоаннъ.

Костаровцы: Соболевскій Винкентій, Соболевскіѣ Ева, Масляна Анна и Звѣрикъ Ѳеодоръ.

Сугоровъ Долѣшній: Фута Александръ, Давидъ Онуфрій, Домбровскій Петръ, Лопчакъ Іоаннъ, Федакъ Андрей, ум. 22.3.1915, Хома Михаилъ Давида Ѳеодоръ и Вацыкъ Михаилъ.

Юровцы: Хома Михаилъ, ум. 13.1.1915.

Команча: о. Венгриновичъ Гилярій, Терлецкій Василій и Пышнякъ Параскева.

Сянокъ: Романъ Григорій, ум. 11.1.1915, Романъ Іоаннъ и Цапъ Іоаннъ.

Прусикъ: Амбицкій Яковъ, ум. 13.1.1915. Стрычокъ Анна, Рудый Іоаннъ и Гешко Іоаннъ, ум. 31.12.1914.

Кулешне: Хвастякъ Адамъ.

Чертежъ: о. Полянскій Константинъ, Шурготъ Романъ, Волянскій Романъ и Рейтаръ Василій, ум. 13.1.1915.

Трепча: о. Полянскій Владиміръ и Дробикъ Владиміръ.

Карликовъ: Темчинъ Никита, ум. 29.12.1914.

Кросценко: Новакъ Іоаннъ, ум. 3.1.1915.

Поляны, в. Сянока: Кромка Яковъ, ум. 12.1.1915.,

Чистогоръ в. Сянока: Павзельчинъ Лазаръ, ум. 19.1.1915.

Поповцы: Назарчукъ Василій, ум. 10. .?. 1915.

Вислокъ Великій: Сопынка Ѳеодоръ, ум. 12. 2. 1915.

Улючъ: Костенкій Василій, ум. 21. 2. 1915.

Марковцы: Норякъ Антоній, ум. 18. 3. 1915.

Радошицы: Гривко Василій, ум. 3. 4. 1915.

Составилъ о. В. О. Курилло.

Всѣхъ 1915, изъ нихъ умерло въ Талергофѣ 168 человѣкъ. Розумѣется, что тотъ списокъ еще не полный.