З кінцем р. 1848. зачалась збирати наша гвардія в Галичині. У звітах до „Головної Руської Ради" подавали окружні орґанізації, що „руські молодці охоча приступають до руського нашого полку охотників (фрейкору), та що вже їх около 1.600 зголосило ся...{стр.55}
Опісля прийшло письмо цісаря Франц Йосифа з датою: Оломунець, 10. марта 1849: „Призваляю виставити баталіон руських стрільців, в сей спосіб, як баталіони охотників в Австрії долішній і Стирії тогід організували ся, — з застереженнєм обовязку до служби кінної, як також призваляю на предложений стрій національний. Орґанізованнєм має кермувати моє міністерство війни, та воно має „Головній Руській Раді" у Львові заявити за сей новий доказ її патріотичної діяльности — признаннє мойого, повного вдоволення".
Ленту до прапору руського корпусу національної Гвардії вишивала мати цісаря Франц Иосифа — архикнягиня Софія. На сій ленті умістила вона напис: "Treue fuhrt zum Siege — Sophie Erzherzogin von Oesterreich". („Вірність веде до побіди — Софія архикнягиня австрійська").
Та не так воно склалось, як колись думалось..