"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

6. Боротьба за незалежність Ради державної. 1871 — 1873.

Наслідом таких непослідовностей прийшло в дні 26. падолиста 1871, нове ліберальне міністерство з президентом міністрів князем Адольфом Ауерсперґом. Отсе правительство поклало собі ясну

127

і практичну програму: впровадженнє безпосередних виборів до Ради державної, щоби усамостійненнєм Ради державної здійснити австрійську державну думку. Та Полякам хотіло правительство заплатити приняттем важнійших домагань галицької резолюції, але Поляки побачивши, що їх потребують, сказали: Або все, або нічо! Тоді правительство порозвязувало було инші Сойми крім галицького і при соймових виборах так натиснуло на федералістів, що як зібралась Державна Рада в дні 6. марта 1873, то показалась по сецесії федералістів — більшість 120,— проти 2 голосів. З наших послів голосувави „за": Боднар і д-р Яновський. Поляки перетягли струну та п. Грохольскі наперед заложив протест і покинув зі своїми товаришами парлямент, а присутна більшість за одну годину приймила основний закон про безпосередні вибори до Ради державної. В дні 23. квітня 1873, закрито останний австрійський парлямент, що був зложений з делегатів соймових. Невдоволений п. Казимир Грохольскі вийшов одними дверми, а зараз другими дверми покликав цісар п. Фльоріяна Земялковского на польського міністра. А наша репрезентація в Соймі галицькім і в Раді державній вийшла розбита та без провідної думки політичної.

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"