Смотрите также разделы:
В дні 11. грудня 1907. р. розпочалось друге читаннє австро-угорських угодових предложень. Іменем нашого клюбу говорив п. Василько та заявив, що Русини непохитно стоять на становищи національної автономії і так довго не будуть могли голосувати за державними конечностями, доки в Галичині держава не приверне правного стану для руського народу. Як другий бесідник промавляв п. Дністрянський та виказував, що національно-політичні відносини по обох боках австро-угорської границі є причиною становища нашої репрезентації, бо з одної сторони є національний гнет Русинів на Угорщині а з другої сторони безправний стан руського народу в Галичині під польсько-шляхоцьким правліннєм.
Польський людовий посол Ян Стапіньскі, що до недавного часу боров ся проти панування польської шляхти, став тепер єднати ся з Польським Колом та нам дорікати за „руську агресивність“. Значить, що й польські демократи не согірші від своїх панів...
