В дні 30. червня 1908. р. розпочалась перед львівським судом присяглих: карна розправа проти Мирослава Січинського за убийство графа Андрія Потоцкого. Польська лава суддів присяглих потвердила одноголосно, що Січинський ділав зрадничо-підступним способом в намірі позбавлення{стр.493} життя графа Андрія Потоцкого, та на сій підставі засудив львівський трибунал судовий: Січинського на кару смерти через повішеннє. Та наслідом зажалення неважности зніс сей вирок найвисший трибунал касаційний у Відні, по переведеній розправі в дні 2. вересня 1908. p., і зарядив переведеннє нової розправи перед львівським судом. В сенаті найвисшого трибуналу засідали в сій розправі карній радники двору: Бучацький, Чарнецкі, Герасимович, Фанґор і Шведзицький. Як оборонці виступали у Львові: д-р Кость Левицький, д-р Теофіль Окуневський, д-р Сидір Голубович, д-р Вол. Загайкевич і д-р Вол. Старосольський,— а у Відні: д-р Теофіль Окуневський і д-р Ришард Пресбурґер.