Малорусская Народная Историческая Библиотечка
история национального движения Украины 
Главная Движения Регионы Вопросы Деятели
Смотрите также разделы:
     Деятели --> Петлюра, Симон (Статьи)



СИМОН ПЕТЛЮРА

ПРОТИ ПОГРОМІВ




Головний Отаман Республіканських Військ 27 серпня с. р. звернувся до Українських Військ з слідуючою відозвою:
Вояки Української Армії! Українське Народне Республіканське Військо Наддніпрянщини і Наддністрянщини, з'єднане в одну Армію, побідним маршем іде наперед, розбиваючи ворога, з кожним днем здобуває все нові та нові простори України, звільняючи від грабіжників-боль-шевиків, і цим несе Українському Народові свободу, волю і надії на світлі дні державного ладу і порядку.
Большевицька анархія і безладдя, страшний червоний терор, панування чрезвичайок, каторжан, у яких немає нічого святого в житті, виснажили останні соки у нашого народу і залили наші степи річками крови невинних і сльозами людськими.
З дзвонами в церкві, з хлібом-сіллю, квітками і сльозами радости зустрічає стомлений, знесилений і обідраний Український Нарід вас, хоробрі лицарі, як визволителів з-під ярма і знущань большевицьких, і як плоть від своєї плоті, і як кров від своєї крови.
Великий національний ентузіязм охоплює наш нарід при вашому вході в села і міста, і урочиста зустріч вас завжди чекає, а виновниками всього цього являєтесь ви, старшини і козаки Української Армії.
Славні і ніколи незабутні хвилини переживаєте ви в цей час, а з вами і всі народи, які живуть на терені українському.
Свята боротьба за визволення поневолених, незглядно на належність їх до тої чи другої нації, за панування правди і волі, народоправства і за самостійність нашої Республіки,- ось ваші ідеали в цій боротьбі.
Об'єднання всіх демократичних сил України всіх національностей, які стали на ґрунті самостійности нашої Республіки і участь їх в державному будівництві буде запорукою нашої перемоги над ворогами і запорукою нашого самостійного і ні від кого не залежного життя.
Але вороги наші не сплять і уважно слідкують за кожним нашим кроком, аби тим чи іншим вчинком внести розлад серед нас і цим пошкодити скорішому здійсненню змагань нашого народу.
Ті ж самі большевики вважають Україну спадщиною Москви, тільки різниця та, що раніш була спадщина чорної, а тепер червоної Москви.
Вони бачать, що прийшов уже кінець їх пануванню на Вкраїні, бо сам нарід український повстав проти них, але вони не гублять ще надії на поневолення народу українського.
Провокацією, на яку вони витрачають величезні суми, вони хотять розкласти нас зсередини, підкуплюючи злочинний елемент, який підбурює наших козаків до різних бешкетів і до погромів над невинним єврейським населенням, і цим хотять накласти тавро погромників на чоло лицарів, які несуть визволення всім народам на просторах України.
Цим способом наші вороги хотять роз'єднати українські і єврейські працюючі маси, шляхи яких дійсно зв'язані і мають за собою 300 років знущання і гніту російського царизму.
Наша Народня Армія мусить нести рівність, братерство і визволення українському і єврейському громадянствам, бо останнє активно підтримує Правительство У.Н.Р. Всі його партії, як-то: Бунд, Об'єднанні, Поалей-Ціон і Фолкс-Партей стали на ґрунті самостійности України і беруть участь у будівництві Республіки.
Я сам знаю, коли представники єврейського населення допомагали нашому війську і підтримували законну республіканську владу.
Вороги нашої державности - большевики розстрілювали і розстрілюють не тільки українське населення, але й єврейське, часто із останнього забирали останні засоби для життя.
З великою пошаною я ставлюся до тих жертв єврейкого населення, які воно понесло на вівтар нашої отчизни в цій боротьбі.
З донесення командуючих нашими славними дивізіями і корпусами і од державних інспекторів я знаю також про те, що єврейське населення допомагало нашим хворим і раненим, і діти євреїв обмивали кров з ран у наших козаків в шпиталях, наскоро улаштованих за 3-5 верст од бойової лінії.
Мене зворушили сльози подяки на очах наших козаків до євреїв за їх сердешне піклування і допомогу ближньому, і я з приємністю спостерігав, як козаки нашої армії І. ставили варту біля крамниць та склепів єврейських, охороняючи їх майно від грабунків.
Виправлення мосту єврейським населенням під Староконстянтиновом, зруйнованого большевиками, в дуже ко-роткий термін і допомога харчами, білизною теж говорять за льояльне до нашої армії відношення. Маю певність і тверду надію, що такі факти надалі бу-дуть частішими з боку єврейського громадянства і принесуть користь, так потрібну в справі заспокоєння для нашого краю.
Міністер Єврейських Справ цілим рядом заходів впли- нув уже на большевицькі кола єврейства, і вони вже не підтримують большевиків, бо бачать в цьому свою загибель. Разом з вами кличу єврейське громадянство йти з нами і всім допомагати нашому війську і правительству, і тоді можна сказати з певністю, що Правительство УНР і ви, його армія, справитесь з тою великою і одповідальною роботою, яку ви провадите, одночасно руйнуючи силу большевиків і творячи нашу самостійну Республіку, в якій кожний нарід має право вільного, спокійного життя.
 
СТАРШИНИ І КОЗАКИ УКРАЇНСЬКОЇ АРМІЇ!
Українські -{і] єврейські працюючі маси дивляться на вас, як -[на] визволителів, і грядучі покоління не забудуть ваших заслуг перед цими народами, а історія з гордістю впише на свої сторінки моменти з цієї боротьби. Уникайте провокацій, а з провокаторами, хто сам чинить погроми та підбиває слабіших від нас, будьте безпощадними.
Кара на смерть мусить упасти на голову погромників провокаторів.
Більше карности і дисципліно-карности я вимагаю від вас в цьому відношенні, щоб ні один волос не упав з голови невинного.
Пам'ятайте, що ви є кращі сини свого великого народу, який хоче жити своїм самостійним життям і нікого не хоче поневолювати, а тому і ви, його військо, і надалі стійте непохитно на сторожі його інтересів і інтересів того, хто вам допомагає і благає вас і про його визволення.
Винуваті перед українським народом і республікою, не-зглядно на їх належність до тої чи іншої національности, понесуть саму тяжку кару по законах, які мають чинність на території Української Народньої Республіки, а невинуватим ви мусите нести визволення з-під ненависного ярма большевицького.
Республіки і моя сердешна подяка і пошана вам за вашу лицарську хоробрість, завзяття і самопожертву, яку несете ви на вівтар Отчизни, визволяючи од большевиків нашу Україну і всі народи, що її населяють, а тим самим і єврейський.
З Богом за велике і святе діло визволення народів з тяжкого ярма большевицького.
Головний Отаман Петлюра
12 жовтня 1919 року.



Украинские Страницы, http://www.ukrstor.com/
История национального движения Украины 1800-1920ые годы.