1. Ближние - это змеи (Н.Греков,К.Деревянко,Г.Бобров. Тарас Шевченко - крестный отец украинского национализма)

Малорусская Народная Историческая Библиотечка
история национального движения Украины
Главная	Движения	Регионы	Вопросы	Деятели

Смотрите также разделы:

Деятели --> Шевченко,Тарас Григорьевич (Жизнеописания)

"Н.Греков,К.Деревянко,Г.Бобров. Тарас Шевченко - крестный отец украинского национализма"

1. Ближние -- это змеи

Мы рассмотрели три сквозные идеи Шевченко:

-- " І тут, і всюди - скрізь погано";

-- во всем виноваты нелюди - враги;

-- их нужно истребить.

Фундаментом этого "мировоззрения" являются "религиозные" взгляды кобзаря, если можно так выразиться. Первая и наибольшая заповедь христианина - любовь к Богу. Об этом можно прочитать в первой части. Вторая заповедь - "Возлюби ближнего своего, как самого себя". Но для этого нужно доброе сердце. А не то, о котором написано:

Чого мені тяжко, чого мені нудно,

Чого серце плаче, ридає, кричить,

Мов дитя голодне? Серце моє трудне,

Чого ти бажаєш, що в тебе болить?

Чи пити, чи їсти, чи спатоньки хочеш?

Засни, моє серце, навіки засни,

Невкрите, розбите, - а люд навісний

Нехай скаженіє... Закрий, серце, очі.

(1844)

Шевченко признается, что в его сердце - пустыня:

Невеликії три літа

Марно пролетіли...

А багато в моїй хаті

Лиха наробили.

Опустошили убоге

Моє серце тихе,

Погасили усе добре,

Запалили лихо... (1845 )

Особенно трудным выдалось, как мы видели во второй части, лето 1843 года, когда Шевченко входил в "товариство мочемордів" со всеми вытекающими из этого членства обязанностями, а параллельно "скрізь був й все плакав: сплюндрували нашу Україну катової віри німота з москалями - бодай вони переказилися". Плюс ресторан Излера, плюс Адольфинки из дома терпимости и т.д.и т.п. Какое же сердце выдержит такие перегрузки? В итоге- наступила развязка:

Серце люди полюбило

І в людях кохалось,

І вони його вітали,

Гралися, хвалили...

А літа тихенько крались

І сльози сушили,

Сльози щирої любові;

І я прозрівати

Став потроху... Доглядаюсь, -

Бодай не казати.

Кругом мене, де не гляну,

Не люди, а змії...

І засохли мої сльози,

Сльози молодії.

І тепер я розбитеє

Серце ядом гою,

І не плачу, й не співаю,

А вию совою.

Так Шевченко познал истину: люди - это змеи. Он стал лечить свое разбито сердце ядом и начал выть совой. Такая вот самохарактеристика. Дальше - больше:

.... Люде, люде!

За шмат гнилої ковбаси

У вас хоч матір попроси,

То оддасте...

Не так тії вороги,

Як добрії люди -

І окрадуть жалкуючи,

Плачучи осудять,

І попросять тебе в хату

І будуть вітати,

І питать тебе про тебе,

Щоб потом сміятись,

Щоб с тебе сміятись,

Щоб тебе добити...

Без ворогів можна в світі

Як-небудь прожити.

А ці добрі люде

Найдуть тебе всюди,

І на тім світі, добряги,

Тебе не забудуть.

Мені не жаль, що я не пан,

А жаль мені, і жаль великий,

На просвіщенних християн.

... І звір того не зробить дикий,

Що ви, б'ючи поклони,

З братами дієте... Закони

Катами писані за вас,

То вам байдуже; в добрий час

У Київ їздите щороку

Та сповідаєтесь, нівроку

У схимника!... (1848)

Затем у мыслителя рождается концепция перевоплощения душ:

Мені здається, я не знаю,

А люде справді не вмирають,

А перелізе ще живе

В свиню абощо та й живе,

Купається собі в калюжі,

Мов перш купалося в гріхах.

І справді так. (1850)

В конце жизни делается обобщение:

Мій Боже милий, як то мало

Святих людей на світі стало. (1859)

Ой, мало...Твоя правда.

Один на другого кують

Кайдани в серці. А словами,

Медоточивим устами

Цілуються і часу ждуть,

Чи швидко брата в домовині

З гостей на цвинтар понесуть.

Неужели Шевченко занялся самокритикой? Да нет, показалось. Это он не о себе (он скромный). Таким образом, мы видим, что и со второй заповедью обстоит не лучше, чем с первой.

"Н.Греков,К.Деревянко,Г.Бобров. Тарас Шевченко - крестный отец украинского национализма"

Украинские Страницы, http://www.ukrstor.com/
История национального движения Украины 1800-1920ые годы.