Малорусская Народная Историческая Библиотечка
история национального движения Украины 
Главная Движения Регионы Вопросы Деятели
Смотрите также разделы:
     Вопросы --> Язык (Языковой вопрос)

"А. Железный, Происхождение русско-украинского двуязычия на Украине"

 Приложения

Приложение №1
ЗАКОН УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ
ПРО ДЕРЖАВНУ МОВУ
24 березня 1918 р.

Центральна рада ухвалила:
1. Всякого роду написи, вивіски тощо на торговельно-промислових, банкових та подібних закладах і конторах повинні писатися державною українською мовою, крім інших мов (коли б такими мовами ті написи були написані); при тім написи українською мовою мають бути на основній частині всього напису, на чільнім місці.
2. Ця постанова має силу і до всякого роду виробів, виготовлених на території Республіки, які мають етикетки, написи.
3. По всіх торговельно-промислових, банкових і т.п. закладах і конторах, які зобов'язані давати публічні справоздання, мовою в діловодстві має бути державна українська.
4. Губерніальні, повітові і міські комісари чи заміняючі їх установи та особи мають видати обов'язкові, на підставі цього закону, постанови, даючи на виконання означеного в § 1 термін до 2-3 тижнів, на виконання означеного в § 2, 3 – до 3 місяців, і караючи невиконання цих постанов в перший раз штрафом в 1 тис. руб., а при неоплатності – арештом до 2 місяців, в 2-м разі – штрафом 3 тис. руб. з заміною при неоплатності арештом до 3 місяців.
Нова Рада.-1918.-24 березня.
 

Приложение №2
ЗАКОН ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
ПРО МОВИ НА ЇЇ ТЕРИТОРІЇ
15 лютого 1919 р.
Закон
з дня 15 лютого 1919 р. про уживання мови у внутрішнім і внішнім урядованню державних властей і урядів, публічних інституцій і державних підприємств на Західній області Української Народної Республіки.
Українська Національна Рада постановила:
§ 1. Державною мовою на Західній області Української Народної Республіки є мова українська.
§ 2. Цю мову вживають у внутрішнім і внішнім урядованню всі державні воасті і уряди, публічні інституції і державні підприємства.
§ 3. Законно признаним національним меншостям полишається свободу уживання як усно так і в письмах їх матірної мови в урядових зносинах з державними властями і урядами, публічними інституціями і державними підприємствами.
§ 4. Закон цей обов'язує з днем його оповіщення.
За Виділ Української Національної Ради:
Д-р Горбачевський, в.р., Д-р Петрушевич, в.р.
 

Приложение №3
ПОСТАНОВА ВУЦВК І РНК УСРР ПРО ЗАХОДИ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РІВНОПРАВНОСТІ МОВ
І ПРО ДОПОМОГУ РОЗВИТКОВІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
(Выдержки)
1 серпня 1923 р.
… За короткий час існування Радвлади на Україні, незважаючи на відтягнення всіх сил культурного фронту, зроблено вже багато в справі розвитку української культури, в царині школи та книжки. Але ця робота не могла усунути нерівності культур, що витворилася внаслідок вікового утиску.
Через те найближчим завданням уряду мусить бути усунення цієї нерівності в царині національної культури.
Те ж саме завдання диктує Радянській владі ще й потреба зміцнення тісної спілки робітників і селян і ще більше пристосування державного апарату до потреб, до побуту й до мови українського народу. Для цього треба збільшити українізацію всього державного апарату.
Залишаючи й на майбутнє обов'язковість для службовців знання російської мови, що є засобом взаємин з найбільшою національною меншістю на Україні й з народами всієї Спілки, зокрема з російським народом, і вважаючи, що в сучасних умовах російська мова перестала бути засобом пригнічення в руках привілейованих класів, і навпаки, є засобом прилучення української культури до високорозвиненої, що має світове значення – російської культури, робітничо-селянський уряд України визнає за потрібне все ж таки протягом найближчого часу зосередити увагу держави на поширення знання української мови. Формальна рівність, що визнавалася до цього часу між двома найбільш поширеними на Україні мовами – українською та російською – недостатня. Внаслідок відносного слабого розвитку української школи й української культури взагалі, внаслідок відсутності потрібних підручників для навчання, відсутності підготовленого до певної міри персоналу –життя, як ми бачимо на досвіді, приводить до фактичної переваги російської мови.
Щоб усунути таку нерівність, робітничо-селянський уряд вживає низки практичних заходів, які, додержуючи рівноправність мов всіх національностей, що є на території України, мусять забезпечити українській мові місце, відповідне числу та питомій вазі українського народу на території УСРР.
Щоб досягти зазначену мету, Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет і Рада Народних Комісарів постановили:
І. Загальні засади
1. Мови всіх національностей, що є на території України, проголошуються рівноправними.
2. Кожному громодянинові будь-якої національності забезпечується можливість в його зносинах з державними органами і в зносинах державних органів з ним користуватися рідною мовою.
3. Відповідно до переважного числа населення, що говорить українською мовою, вибрати, як переважаючу для всіх офiціальних зносин, українську мовую.
4. Відповідно до політичного та культурного значення російської мови та її поширеності на Україні, вважати за найпоширеніші на Україні обидві мови – українську та російську.
5. Згідно з цим робітничо-селянська влада звертатиметься до всього населення України в цілому обома найпоширенішими мовами – українською та російською.
6. В адміністративно-територіальних одиницях (районах, округах, губерніях), а також і в містах з більшістю населення, що належить до національних меншостей, органи влади користуються мовою більшості населення, з додержанням, проте, гарантій для решти національностей, що є в цьому районі.
Примітка 1. Національна меншість творить більшість для даної адміністративно-територіальної одиниці (чи міста) в тому разі, коли вона перевищує своїм числом половину всього населення.
Примітка 2. В тих місцевостях, де ні одна з національностей не має абсолютної більшості, органи влади користуються переважно мовою відносної більшості населення цієї місцевості.
7. На з'їздах, засіданнях Рад, зборах, мітингах, конференціях, прилюдних читанках і всіляких прилюдних виступах кожному громодянинові надається право вільно говорити своєю рідною мовою.
 

Приложение №4.
Харьковская Городская Управа Администр. отд. Всем районным бургомистрам г. Харьков
9.III.42 г. № 24/5-6
Уже почти четыре с половиной месяца прошло с того момента как могучим оружием непобедимой германской армии наш город был освобожден от жидовско-большевистской стаи угнетателей украинского народа. Пятый месяц уже над свободным городом рядом с победным германским флагом реет наш желто-голубой украинский флаг как символ новой жизни, нового возрождения нашей матери-отечества.
Однако к великому сожалению и стыду для всех нас украинцев еще и до сих пор сохраняется кое-где позорное большевистское наследие.
С огромным стыдом и с вполне понятным чувством гнева всем нам, украинской общественности, случается слышать в некоторых учреждениях, даже в районных управах, разговоры на русском языке со стороны государственных служащих, которые будто стыдятся своего родного языка.
Стыдно за них, становящихся гражданами освобожденного отечества. Позор и не место с нами тем, кто стыдится родного языка.
Мы этого не допустим, этого быть не должно.
Поэтому приказываю категорически запретить впредь кому бы то ни было из госслужащих разговоры на русском языке в служебное время в учреждении.
Обербургомистр г. Харькова    (Проф. д-р Крамаренко О.И.)
Заместитель Обербургомистра      (Кублицкий-Пиотих Л.Е.)
16.III.42 г.
/ГАХО. Ф. Р 3073, оп. 1, д. 2, л. 66/ (Перевод. Подлинный документ на украинском языке)
 

Приложение №5
ЗВЕРНЕННЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
ДО ГРОМАДЯН УКРАЇНИ ВСІХ НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙ
28 серпня 1991р.
Верховна Рада України 24 серпня 1991 р. прийняла історичний документ – Акт проголошення незалежності України. Відтепер наша республіка – незалежна демократична держава.
На її території проживає більш як 110 національностей, серед яких: росіяни, євреї, білоруси, молдавани, поляки, болгари, угорці, кримські татари, румуни, греки, гагаузи та ін. Разом з українцями вони становлять п'ятидесятидвохмільйонний народ України.
В попередні роки проводилась політика гноблення духовного життя націй, їх мов і культур. Ми зазнали важких деформацій і викривлень, свавілля і беззаконня в національному бутті народів. Цей гіркий час ми пережили разом без чвар і в злагоді.
Віднині наступає нова доба в розвитку міжнаціональних відносин на Україні. Президія Верховної Ради республіки бере на себе відповідальність, що проголошення незалежності України ніякою мірою не призведе до порушення прав людей будь-яких національностей.
Незалежна Україна як правова демократична держава, керуючись загальновизнаними нормами і принципами міжнародного права в національній сфері, Декларацією про державний суверенітет України, забезпечить рівні політичні, економічні і соціальні права всіх громадян, повну свободу розвитку всіх національних мов і культур.
Президія Верховної Ради України.
 

Приложение №6
Промова Президента України
Леоніда Кучми
21 липня 1994 року
Визначаючи сьогодні внутрішню політичну стратегію, ми в першу чергу повинні розуміти те, що Україна є багатонаціональною державою. Будь-які спроби ігнорувати цей факт загрожують глибоким розколом у нашому суспільстві і крахом ідеї української державності. Україна – це рідна мати для всіх громадян, незалежно від того, якої вони національності, якого віросповідання, яку мову вважають рідною. Ближчим часом я маю намір запропонувати зміни до чинного законодавства з метою надання російській мові офіційного статусу при збереженні за українською мовою її державного статусу. Ми повинні повертати борги українській культурі і одночасно створювати найкращі умови для вільного розвитку національних культур всіх народів, що живуть на території України; консолідувати, а не роз'єднувати суспільство у цей переломний момент української історії.
 

Приложение №7
Рекомендации
круглого стола "Государственный язык – в информационное пространство Украины", проведенного Всеукраинским обществом "Просвита" имени Тараса Шевченко, Национальным советом Украины по вопросам телевидения и радиовещания, Гостелерадио Украины и Мининформации Украины 22 ноября 1996 г.
(Выдержки)
Обсудив проблемы и пути реализации ст. 10 Конституции в информационном пространстве Украины, участники круглого стола считают необходимым:
Расценивать нынешнюю языковую ситуацию в обществе и информационном пространстве как ненормальную, как тяжкое наследие империи и прилагать все усилия государства для ее исправления, т.е. утверждения полноценного функционирования государственного языка и целенаправленного сокращения функционирования негосударственного, обеспечивая тем самым неотъемлемое право граждан Украины получать информацию на государственном языке.
Считать вещание и печатные издания на негосударственном языке явлением, которое по своим негативным последствиям представляет не меньшую угрозу национальной безопасности страны, чем пропаганда насилия, разврата, а также различные формы антиукраинской пропаганды.
Мининформации, Национальному совету, их представителям на местах активизировать деятельность, направленную на то, чтобы в течение 1997 года все государственные и негосударственные телерадиоорганизации (ТРО) Украины перешли на украиноязычный режим работы. Для этого разослать им предупреждения, что в случае нарушения этого условия после указанного срока к ним будут применены соответствующие санкции вплоть до лишения лицензий. Информация, полученная на негосударственном языке, должна идти в эфир в переводе или пересказе на государственный язык.
6. Кабинету Министров Украины обратиться к руководству радиостанций "Свобода" и "Голос Америки", а в случае необходимости и к Госдепартаменту и Конгрессу США с предложением о расширении их передач на территории Украины на украинском языке и существенном сокращении соответствующих передач на русском языке.
7. Кабинету Министров и Национальному совету удвоить тарифы на повторное получение лицензий тем ТРО, которые будут лишены их за нарушение языкового режима. Часть полученных от этого средств направлять на введение дополнительных должностей, в частности – литредакторов государственных ТРО для лучшего обеспечения языкового режима в эфире.
12. Мининформации ввести в начале ежедневных утренних передач специальную музыкально-спортивную передачу. По окончании передач после полуночи возобновить вечернюю песню-молитву об Украине.
13. Мининформации усилить рекламу украиноязычной книги, украиноязычных периодических изданий. В сфере рекламы предоставлять приоритеты явлениям, относящимся к украинскому, а не к чужому культурному миру.
15. Кабинету Министров уменьшить тарифы на распространение печатных периодических изданий на государственном языке в 100 раз, а на негосударственном – увеличить в 100 раз.
16. Верховному Совету принять закон об обложении высокой таможенной пошлиной иноязычной литературы и другой печатной продукции.
От участников круглого стола
Заместитель председателя Национального совета Украины по вопросам телевидения и радиовещания Председатель Всеукраинского общества "Просвита" имени Тараса Шевченко
/подпись/     М.Слободян /подпись/     П.Мовчан
 

Приложение №8
ПРЕЗИДЕНТ УКРАИНЫ
ПОРУЧЕНИЕ
по результатам совещания по вопросу
о состоянии исполнения законодательства
о языках в Украине
22 ноября 1996 г.
П.И.ЛАЗАРЕНКО
Рассмотреть вопрос о возложении на Государственный комитет Украины по делам национальностей и миграции функций по осуществлению координации и контроля за проведением языковой политики в Украине; решить вопрос о введении дополнительной должности заместителя Председателя Комитета и создания соответствующего подразделения по этим вопросам.
Срок – до 1 февраля 1997 г.
Разработать в соответствии с Конституцией Украины новую редакцию Закона Украины о языке и Комплексную программу развития украинского языка.
Срок – до 15 января 1997 г.
Рассмотреть вопрос о введении льготных условий для издания и реализации украиноязычной печатной продукции.
Срок – до 20 января 1997 г.
Принять меры к улучшению финансирования подготовки и издания украиноязычных учебников и другой учебной литературы для образовательных учреждений.
Срок – декабрь 1996 г. – январь 1997 г.
Рассмотреть вопрос о финансовой поддержке программ обществ "Просвита", "Знання" и "Украина" в деле реализации языкового законодательства.
Срок – 25 декабря 1996 г.
Усилить контроль за внедрением украинского языка как государственного в деловодство и функционирование органов государственного управления и другие сферы общественной жизни всех регионов Украины.
Срок – постоянно.
И.Ф.КУРАСУ
Внести предложения относительно образования Совета по вопросам языковой политики при Президенте Украины.
Срок – до 1 января 1997 г.
В.П.БОРЗОВУ
М.В.ЗГУРОВСКОМУ
Ю.Ф.КРАВЧЕНКО
О.И.КУЗЬМУКУ
А.М.СЕРДЮКУ
А.И.ХОРИШКО
главам областных, Киевской и Севастопольской городских государственных администраций
Принять неотложные меры к расширению сферы функционирования государственного языка в учебных учреждениях, активизировать работу по созданию нового поколения учебников и учебных пособий, разработке и внедрению украинской терминологии в учебных дисциплинах, более полному использованию украинского языка во внешкольной работе и всем учебно-воспитательном процессе.
Срок – в течение 1997 г.
З.В.КУЛИКУ
Д.А.ХУДОЛИЮ
Проводить последовательную протекционистскую политику в отношении выпуска печатной продукции на украинском языке, создания благоприятных условий для украинской книги на книжном рынке, распространения украиноязычных изданий, в том числе газет.
Срок – в течение 1997 г.
Принять меры к усилению технических возможностей для приема отечественных телепрограмм во всех регионах Украины.
Срок – в течение 1997 г.
В.М.ПЕТРЕНКО
З.В.КУЛИКУ
Предусмотреть в Положении о лицензиях, что непременным условием выдачи лицензий телерадиокомпаниям должно быть функционирование программ преимущественно на украинском языке.
Срок – 1 марта 1997 г.
Д.И.ОСТАПЕНКО
Обеспечить неуклонное выполнение языкового законодательства в отношении функционирования государственного языка в учреждениях культуры, в деле комплектования библиотечных фондов (в частности периодикой), формировании концертной политики, репертуаров театров, поддержки и популяризации украинских коллективов и отдельных исполнителей, особое внимание уделять развитию украинского киноискусства.
Срок – постоянно.
/подпись/   Л.Кучма
05 декабря 1996 года
Исх. № 1-14/823


"А. Железный, Происхождение русско-украинского двуязычия на Украине"



Украинские Страницы, http://www.ukrstor.com/
История национального движения Украины 1800-1920ые годы.