Як би галицька інтеліґенція з самого початку трималась мови свого народу, то сучасна галицька літературна мова булаб далеко ближчою до наддніпрянської, бо простий народ над Дністром говорить тою самою мовою, що й народ над Дніпром, мови якого надержуються наддніпрянські письменники. Вся сучасна галицька літературна мова, а ще більше розмовна інтеліґентна, далеко відійшла від своєї народньої мови, а тому й від наддніпрянської літературної і робить вражіння якоїсь мішанини українсько-московсько-польської мови, з великою домішкою інтернаціональних слів, і нагадує мову небіжчика дореформованого «Галичанина», при чім складня реченнів і наголоси ? часто зовсім польські. Евгений Чикаленко, (Украiнська лiтературна мова й правопис, стр. 23-24) | |
МНИБ - https://malorus.ru/mnib/ Малорусская Народная Историческая Библиотечка |
| |||