"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

23. Закінченнє Сойму галицького, 1894. р.

На закінченнє року скликано Сойм галицький на 28. грудня 1894, значить на останну сесію перед виборами. Отсю сесію привитав маршалок краєвий кн. Евст. Санґушко та звернув ся до наших послів з бажаннєм, щоби вистава краєва скріпила також добрі відносини між народностями, заселюючими край,

275

що свобідно будуть розвиватись побіч себе на спільній землі. Наради сеї сесії соймової відбулись доволі спокійно. Посол Барвінський, що увійшов до сойму при доповняючім виборі на місце помершого о. Сірка, поставив зараз внесок, щоби з рівнорядних кляс утворено окрему державну ґімназію з руським язиком викладовим в Перемишлі. П. Романчук поновив свій внесок на зміну статуту і краєвої ординації виборчої, та п. Окуневський про заложеннє утраквістичної семинарії учительської в Коломиї або в Городенці. При нараді буджетовій полемізував п. Барвінський з п. Антоневичем та заявив, що незгоду міжнародну в краю завинили ті, що підносили голос: Niema Rusi, як і ті, що голосили: адін народ от Карпат до Камчатки,— тож не треба неґувати Русь, а треба щирого поєднання по обох сторонах. Вкінці сказав, що говорить іменем тих Русинів, котрі дорогою реальної праці бажають дійти до ліпшої долі народу. На пращаннє Сойму зложив п. Барвінський подяку маршалкови краєвому і намісникови, а п. Романчук висказав жаль, що пожадана згода обох народів не наступила, та що ожидання руського народу не здійснили ся, хоч при енерґії і зручности п. намісника не було се надто трудне,— бож не відтручуваннєм репрезентантів народу, не дипльоматичними штучками і розбиваннєм орґанізації народу робить ся діло корисне для держави... А намісник граф Казимир Бадені відповів, що незручність мусіла бути по иншій стороні, а не по його... Сим закінчив ся Сойм галицький в дні 9. лютого 1895 р. Ось так зійшла зі світа новоерщинна.

276

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"