"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

14. Новий преміер барон Ґавч.

Чотиролітний досвід першого парляменту загального голосування приніс нам науку, що в парляменті

576

мають значіннє тільки великі ґрупи послів, таї що парляментарне ґрупуваннє відбуваєсь передусім на. національній основі. Маючи те на увазі постановило наше сторонництво національно-демократичне стреміти в новім парляменті до одноцільної української парляментарної репрезентації, зложеної з трьох ґруп: нашої, радикальної і буковинської. З сим наміром прибули ми до парляменту, та в дні 14. липня 1911. р. стрінулись ми з новим премієром бароном Гавчем, знаним нам з його давнійшої діяльности політичної. Він запросив нашу президію на нараду. На сю нараду прибув я до нього в товаристві п. Цеглинського, бо мої товариші з давної президії Клюбу іще не були приїхали до Відня. Наше привитаннє з през. міністрів бароном Ґавчем було незвичайно щире. Він засипав нас силою медоточивих слів та представив нам, що хотів би в літній сесії полагодити банкове предложеннє в справі продовження привілею австро-угорського банку. На се відповіли ми, що маємо також конечні і пильні домагання: нашого університету і соймової реформи виборчої та запитались про його становище в сих справах. Барон Ґавч виправдував ся, що іще не перестудіював тих справ, але може нам заявити, що буде обєктивний і буде старати ся, щоби нас не скривджено... Нічого позитивного не мож було від нього почути, і на мене він зробив вражіннє чоловіка політично пережитого, що не пізнає парляменту загального голосування, за котрим він свого часу крушив копіє тай нас Українців не розуміє — думаючи, що має до діла з давними „Рутенцями“, котрих можна було приєднати гарними словами... Так скінчилась солодка розмова без змісту, але ми не тратили надії, думаючи, що се початок, а опісля буде инакше...

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"