ЗМІСТ

Передмова (проф. д-р В. Янів)..........5

Замість уведення..........7

І

Спадщина Річпосполитої в Галичині..........9

Упадок Річпосполитої не вніс змін в українсько-польські стосунки — Здавалося, українська проблема ліквідована — «Закон» українсько-польських стосунків 19-го сторіччя — На українських землях керівництво польського життя далі в руках шляхти, наслідки з цього у взаєминах двох народів — Галичина переходить під панування Габсбурґів — Галичина найбагатша частина Річпосполитої — Занепад українського життя в Річпосполитій — Стан української Церкви в Галичині ілюструє цей занепад.

Йосифинські реформи в Галичині..........12

Марія Терезія і греко-католицька Церква — Правопорядок у монархії дає змогу українцям оборонятися — Реформи Йосифа II і їх користі для українського населення Галичини — Йосиф II і греко-католицька Церква — Львів стає осередком українського відродження — Роля закарпатських інтелектуалістів.

Ліквідація реформ і поворот шляхетського панування..........15 Кампанія проти української мови і школи — Вплив шляхти на австрійську адміністрацію в Галичині — Корисна кон’юнктура для польської справи — Розпочинається нагальна польонізація в Галичині — українська Церква і польська ієрархія — Ліквідація соціяльних реформ Йосифа II — Австрійський історик про українсько-польські стосунки в Галичині — Польське повстання 1831 року і українці.

Перші спроби оборони і початки національного відродження..........20 Перемиський культурний рух — Протидія римо-католицького єпископа — Вплив Лівобережної України на галицьке відродження — Польський історик про генезу цього відродження — Розвиток українського національного руху —. Демократична шляхта й українська справа — Середовище, з якого вийшов Шашкевич — Оживлення традицій Галицького Королівства — Польська жакерія 1846 року і українці — Напередодні «Весни народів».

«Весна народів» у Галичині..........25

Від февдалізму до абсолютизму — Початок германізації і спротив цій системі — Ідеал української держави з 1846 року — Моральні сили для спротиву польонізації — Державна адміністрація нехтує українське відродження — Несподіваний підйом 1848 року — На оборону «святої Руси» — Українське політичне відродження ускладнює шляхетські пляни щодо Галичини — «Головна Руська Рада» — «Руси взагалі нема» — Українсько-польська суперечка в австрійському парламенті — Леґенда про австрійську інтриґу — Українська програма 1848 року.

Граф Ґолуховський ліквідує українські здобутки 1848 року..........33 Боротьба за поділ Галичини — Ґолуховський чверть сторіччя регентом Галичини — Він кладе основи для майбутньої гегемонії польської шляхти в Галичині — Ліквідує справу поділу Галичини — Його заходи протії «Головної Руської Ради» — Проти української мови в галицьких школах — Перші прояви русофільства — Ягайлонська ідея і російський панславізм на галицькому ґрунті.

Пожнив’я 1848-го року..........38

Шевченко як духовий міст між Східною і Західною Україною — Польський голос про українське відродження в Правобережній Україні — Два польські напрямки в українській справі — Словацький і Україна — Відродження Правобережної України і поляки — Володимир Антонович — Шевченко і поляки — «Русь це ні Москва ні Польща» — Поляк про силу українського відродження — Важким ворогуванням закінчився 1848 рік — Чому галицькі українці програли 1848 рік — Українське відродження не зверталося проти поляків.

II

Австрія на переломі..........47

Активне десятиріччя 1860—1870 — Поразка Габсбурґів у війні за Італію — Між федералізмом і централізмом — Габсбурґи програють з Бісмарком — Австрійська імперія входить на шлях конституції — Австрійські німці, угорці, поляки як підпора династії — Австро-угорський дуалізм — Вплив угорської політики на ситуацію в Галичині — Династія серед боротьби народів — Українці без союзників.

На порозі конституційної ери..........51

«Жовтневий диплом» твір Ґолуховського — Ліберальне інтермеццо «Лютневий диплом» — Галицький селянин і династія — Програма о. Антона Могильницького — З важким серцем галицькі українці зустріли конституцію.

Шляхетська гегемонія в Галичині..........53

Польське повстання 1863 року і українці — Ґолуховський на чолі віденського уряду — Угода шляхти з Габсбурґами й автономія для Галичини — Українці і польське селянство проти автономії — Атмосфера першого галицького сойму — Боротьба за школу — Шляхетська держава в державі — Зневіра галицьких українців і зріст русофільства — Російський уряд супроти польської гегемонії з Галичині — Українська програма на другу половину 19-го сторіччя в Галичині — Модернізація політичного життя.

Спроби українсько-польського порозуміння..........62

Перші спроби з 1848 року — Українські пляни князя Адама Чарторийського — Українці в галицькому соймі шукають компромісу — Плян угоди Юліяна Лаврівського 1869 року — Дві польські відповіді на українську пропозицію — «Квестия руска» — «Приймімо простягнену руку» — Добро Польщі вимагає порозумітися з Руссю — «З правдивого польського патріотизму не можемо заперечувати Руси» — Протилежна відповідь: „Gente Ruthenus — natione Polonus“ це основа згоди — Посольська більшість у галицькому соймі пішла за другим голосом — Ініціятива польського посла Камінського — Угодові голоси серед польської еміграції в Парижі — Нова кон’юнктура для русофільства.

«Нова ера» — прогаяні можливості..........67

Російський уряд занепокоєний розвитком українського життя в Галичині — Збільшення субвенцій для русофільського табору — Допомога східно-українських меценатів Галичині — Турботи київських діячів знайти в Галичині притулок українській культутурі, переслідуваній царатом — У Відні і в Києві виступають з ініціятивою до українсько-польського замирення в Галичині — Програма Володимира Антоновича — Угодова акція Юліяна Романчука — Перемога над русофільством наслідком угоди — Покликання Михайла Грушевського до Львова — Порозуміння австрійсько-російське робить українсько-польську угоду непотрібною — Криваві вибори (1897) закінчують «Нову еру».

Галицькі вибори..........72

Галицьке селянство стало політичним чинником — Терор на службі виборів — Леон Васілєвський про Баденівські вибори — Глибокий перелім у психіці галицького суспільства — Заломання віри в закон і правопорядок — Зловживання пройшли безкарно — Перша ідея генерального страйку — Система сваволі «перетворена в мистецтво».

III

Цифри говорять..........77

Польський демократ про розбудову українського життя — «Руський народ не може довше жити в таких умовах» — У крайовому уряді немає ні одного представника українського населення — «Коли щось мусимо дати русинам, даємо русофілам» — Українсько-польські стосунки з погляду фінансової і податкової політики — Алькоголь і пропінація — Українці «оплачують польську культуру в східній Галичині».

Перший селянський страйк у Галичині..........88

Кривавий страйк у Львові — Страх шляхти перед індустріялізацією — Галичина «магазин економічних абсурдів» — Сільський пролетаріат, експлуатація, перенаселення, голод, коршма і розпач — Галицька «Каліфорнія» і галицька нужда — Східно-галицький шляхтич як соціяльна категорія — Нова замаскована панщина — Страйкують «перший раз від сотворення світу» — Два страйки: галицький і полтавський — Страйк і галицька влада — Завішення конституції — Боротьба соціяльна перетворюється у національну — Страйк в оцінці І. Дашинського і С. Щепановського — «Богом забута країна».

IV

Всепольський табір у Галичині..........101

Генеза всепольського руху — Роман Дмовський і його твір — Ідейний арсенал нового руху — Сприятлива кон’юнктура для Дмовського — Оформлення Народово-демократичної партії в Галичині — Українська програма польського націоналізму — Боротьба за «стан посідання» — Різниця між консерватистами і націоналістами в українській справі — «В кипінні пристрастей загинула всяка думка про завтрішній день» — Націоналістичний табір засвоює шляхетську ментальність.

Роля Сєнкевича в українсько-польських стосунках..........107

Трубадур шляхетської слави — Рекомпензата за переслідування — Сєнкевич «це була могутня сила» — 3 його книгою нова партія здобувала мільйони польських сердець — Націоналістичний табір в полоні шляхетської великодержавности — Твір «Вогнем і мечем» у польсько-українських стосунках — Історична помилка Сєнкевича в українській справі.

Бібліографія..........112