"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

2. Рік 1848. в Австрії і знесеннє панщини.

Рік 1848, званий роком „весни народів", визначився живими поривами і рухами на європейськім континенті, що захопили були також австрійську монархію. Причинами сих рухів були ось такі обставини і події: загальне змаганнє до усунення державного абсолютизму (примусового правління), пробудженнє національної ідеї і боротьба націй за здійсненне їх правно - державних аспірацій.

Революційний рух проявився був також у Відні, так званою мартовою революцією, що покінчила ся цісарською проклямацією з 15. марта 1848, яка прирекла сповнити бажання „вірних" народів, та опісля патентом з 15. мая 1848. р. розпоряджено вибір конституційного сойму державного з 383. членів, котрий вже в дні 22. липня 1848. року у Відні зібрався.

В Галичині було в тім памятнім році так, що польська інтелігенція (головно шляхта) рвала ся іти за

13

духом часу, щоби відновити свою польську державу, а наша руська інтелігенція (переважно духовна) ішла льояльний шляхом на зустріч Австрії, — сподіючись, що таким способом унеможливить зреалізуваннє польських намірів та сим часом позискає умови до піднесення і розвитку своєї нації в Австрії. Натомість маси нашого хлопського народу, що досі гнулись під ярмом шляхотської польської панщини, діждались свого визволення, бо несподівано, патентом австрійського цісаря Фердинанда з 17. квітня 1848. р. проголошено прилюдно: „Ми приказуєм, — всякий род панщини или роботизни і другії подданчії повинности так ґрунтових господарів (кметів), як і халупників і комірників мають перестати з дня 15. мая 1848. года"... Ось так скасовано у нас панщину, та з вдяки за те станули по наших громадах сільських хрести з написом: „В память даної свободи 3 (15) мая 1848", і наш нарід десятками літ святкував роковини знесення панщини-неволі, котрої вже й старші люди сьогодня не памятають, а переказують за оповіданнями очевидців... Поляки (польська шляхта) не були вдоволені з сього, що австрійське правительство знесло панщину та пятнували той акт як інтриґу Австрії, покликуючи ся на те, що вони вже передше постановили дарувати панщину. З боку Австрії був се акт самооборони, щоби приєднати собі нарід хліборобський і не допустити його до участи в польських повстаннях. Відносний патент підписав цісар Фердинанд з міністром внутрішних справ Францом бароном Піллєрсдорфом, що прийшов був до керми в Австрії по державнім канцлері кн. Меттерніхови... Таким чином рік 1848. в Австрії приніс нашому народови дві важні передумови: отворив перші двері до конституційного життя, та покінчив тяжкий процес панщини в Галичині, що тягнув ся в Австрії від р. 1772, визволеннєм переважної частини нашого населення з під ярма не-

15

волі, так що весь наш нарід в Галичині дійшов до волі і слова.

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"