"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

1. Австрійські закони основні з 21. грудня 1867. р.

По програній війні в р. 1866. мусіла Австрія виступити з німецького союза, та щоби ратувати свої питомі території, заключила угоду з Мадярами як також приступила до надання конституційних основ для остаточного уконституовання своєї держави.

Отсе доконалось австрійськими законами основними з 21, грудня 1867, що станули на становищі рівности і свободи всіх горожан та загально прорекли прінціп рівноправности всіх народів в артикулі 19: про загальні права горожан — для королівств і країв заступлених в Раді державній. Але до сього прінціпу не видано відразу виконних норм про приміненнє і виконаннє тої рівноправности в школі, уряді і життю публичнім, та в кождім краю. А сильнійші народи Австрії не були вдоволені з такої ідейної і справедливої основи правної, та намагались бічними дорогами: розпорядків, хочби й цісарських або законів краєвих, виєднувати для себе більше прав, як їм належить ся по закону рівноправности.

Але іще більше недогідний був закон основний про державне представництво з 21. грудня 1867, котрим змінено ціс. патент з 26. лютого 1861, а головно ціс. дипльом з 20. жовтня 1860, та всі краї

104

Австрії піддано законодатній владі Ради державної у Відні, признаючи краєвим соймам тільки обмежений круг ділання. В отсім розходили ся інтереси Русинів з Поляками, бо майоризовані Русини в Галичині не могли попирати поширення краєвої автономії на свою загладу, а Поляки були зрозуміло за сим, та з другого боку числили Русини на те, що Рада державна прецінь не скривдить їх, але возьме в оборону перед посяганнями Поляків. Тому наші посли в Раді державній мали голосувати за основними законами з р. 1867, а Поляків за їх тиху опозицію мало правительство гонорувати санкцією ухвал Галицького Сойму з р. 1866. Акушером того політичного інтересу або як де хто каже: шахерства мав бути австрійський державний канцлер Байст, та від нього вийшла поширена лєґенда, що о скільки Русини мають істнувати, вирішить Галицький Сойм...

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"