"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

7. Видавництво „Основи", 1870 — 1872.

Для дальшого ведення угодової політики був оснував Юліян Лаврівський в р. 1870. щоденне письмо „Основу", в якої програмі поставлено національну самостійність Русинів (Українців), заяву вірности для Австрії та признаннє „конечности прямувати на підставі сучасних державно-правних відносин до забезпечення свого народно-політичного биту і уладження своїх взаємин з Поляками як співобивателями сего краю в виді повної, законом установити ся маючої автономії обох народностей, руської

128

і польської в згляді народнім, політичнім і церковнім, — передовсім же до відповідного засадам справедливости рівноуправнення свого язика народного у всіх паростях життя народного, іменно в школі, суді і уряді..." Редактором „Основи" став Теодор Леонтович, та його співробітниками: Ксенофонт Климкович і Володимир Шашкевич (син Маркіяна Шашкевича. „Основа" виходила з перервами до р. 1872. [49 Іван Франко в „Нарисі історії українсько-руської літератури", на стор. 223. каже, що „се останний раз відригнувся(!) старий панслявістичний романтизм, що життє можна уладити по „установити ся маючим" законам на підставі повної справедливосте". Та сей простий висказ не є згідний з дійсністю, бо опісля іще повторилися такі спроби...]) До тогочасних типів угодовців належав також Павло Свєнціцький (Павло Свій). Він був замітний також правописом, яким видав свій відчит під н.: „Вік XIX. у діjах літератури украjiнськоji. Відчит П. Свjенціцкого, вчительа Академ. ґімназиjі у Львові. Підмогоjу товариства „Просвіта", 1871". В тім відчиті сказав він між иншим, що початкова література українська проявила велику силу, доказом чого є факт зникнення української школи в літературі польській, хоч справдешні Генії її були поставили, — та другий факт, що після Гоголя ніхто не найшов ся, щоби міг скарби української мови занести до мови московської і тим скривдити Україну. Отсе були прихильники угодової політики Юліяна Лаврівського...

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"