Малорусская Народная Историческая Библиотечка
история национального движения Украины 
Главная Движения Регионы Вопросы Деятели
Смотрите также разделы:
     Регионы --> Галичина (Общие работы)
     Вопросы --> История (Капитальные исторические работы)
     Факсимиль материала на МНИБ

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

132

10. Наші студентські орґанізації, від р. 1867.

Наша руська (українська) молодь зачала вчасно гуртувати ся в громади і кружки, але формальна (легальна) організація її в товариствах розпочалась аж в році 1867.

Найстаршим нашим товариством студентським є „Січ" у Відні, засноване в р. 1867. Наші студенти, що давними роками виїздили до Відня на висші студії, мали у нас молодших в краю велике поважаннє. Ми уважали товариство „Січ" у Відні нашим українським заборолом в осередку європейської культури. Та воно перебуло свої світлі і критичні часи, але удержалось при українськім національнім прапорі, під котрим досі орґанізуєть ся...

Товариство українських студентів „Січ" у Відні видало визначних людей, як Анатоль Вахнянин, д-р Юліян Целевич, д-р Іван Горбачевський, професор чеського університету в Празі; д-р Мих. Борисикевич, професор університету в Ґрацу, та Іван Пулюй, письменник і професор німецької політехніки в Празі. З „Січи" вийшли опісля:

134

д-р Мелитон Бучинський, адвокат і діяч народний в Станиславові; Григорій Цеглинський, деректор ґімназії і письменник в Перемишлі; Софрон Недільський, директор гімназії в Коломиї; Петро Оґоновський, професор гімназійний у Львові і визначний діяч народний; д-р Щасний Сельський, звісний лікар і предсідник „Народної Торговлі" у Львові, та д-р Остап Терлецький. 3 молодшої генерації Січовиків визначили ся: д-р Ярослав Окуневський, д-р Теофіль Окуневський, д-р Мих. Дорундяк, д-р Іван Куровець, д-р Іван Кос, д-р Кость Ікалович, д-р Евген Озаркевич, д-р Зиновій Левицький, д-р Мих. Зобків, Роман Сембратович, д-р Роман Перфецький, д-р Стефан Вітвицький і инші.

У Львові заснувано товариство „Академическій Кружокь" в р. 1870, та до нього спершу належали руські студенти без ріжниці партій.

В р. 1871. заснувано академічне товариство „Дружний Лихвяр" у Львові, як запомогове товариство. Але в недовгім часі почалась сецесія студентів народовців з „Академического Кружка" до „Дружнога Лихваря". Найдіяльнійшими провідниками у сім товаристві були: Рафал Стеблецький, Кароль Подляшецький та Володимир Ганкевич, що по скінченню студій правничих був діяльним членом центрального виділу товариства „Просвіта" у Львові, та опісля отворив був адвокатську канцелярію в Бучачи, де по кількох роках помер. По нім став душею товариства „Дружний Лихвяр", студент фільозофії Леонід Заклинський і його молодший брат, історик Корнило Заклинський, що помер передчасно. З кінцем 70-их років тулило ся се товариство при „Руській Бесіді", де дістало до безплатного приміщення півтемну комнату від подвіря. В р. 1878. був головою „Дружного Лихваря" студент прав Осип Качкенович Білинський; в р.1879. заступав голову Бронислав Старецький та в р. 1880. став головою Евген Олесницький. Зміна статуту і зміна назви академічного (студент-

135

ського) товариства „Дружний Лихвяр" на "Академичне Братство" у Львові, наступила в році 1881/82, коли головою був Вол. Коцовський, а секретарем Денис Партицький.


"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"



Украинские Страницы, http://www.ukrstor.com/
История национального движения Украины 1800-1920ые годы.