"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

18. Справа університетська, 1879. р.

Декретом цісарським з 13. грудня 1848. р. заіменувано Якова Головацького, товариша Маркіяна Шашкевича, професором язика і літератури руської (української) на львівськім університеті, — по чім мало австрійське правительство завести инші катедри з язиком викладовим руським (українським).

В р. 1850. поставлено доцента для богословія пастирського і суплєнта для догматики, та в р. 1852. суплєнта для катехитики.

В часі абсолютизму приказано цісарською постановою з 22. вересня 1853. р., що державні екзаміни мають відбуватися на університетах у Львові і Кракові тільки в мові німецькій.

171

На виділі правничім системізувано декретом цісарським з 23. марта 1862. р. дві катедри для предметів, що належуть до судового іспиту державного та в р. 1863. поставлено двох суплєнтів: для цивільної процедури і для австрійського права карного. В місяці січні 1867. р. усунуло міністерство Якова Головацького з посади професора університетського, по причині русофільської пропаганди, та декретом цісарським з 29. падолиста 1870. р. за-

172

іменовано д-ра Омеляна Огоновського професором руської (української) мови і літератури. Д-р Омелян Огоновський виголосив першу інавгураційну промову по українськи, при отворенню научного року 1871/1872 на львівському університеті. Передше виголошувано там інавгураційні промови по латинськи або по німецьки. Декретом цісарським з 4. липня 1871. р. постановлено, що на виділі правничім і фільозофічнім львівського університету можуть занимати катедри тільки такі кандидати, котрі є спосібні викладати в однім з обох краєвих язиків (польськім або українськім). В р. 1878. був вибраний ректором львівського університету молодий професор економії д-р Лев Біліньскі та у своїй інавгураційній промові зазначив він національний польський характер львівського університету. Проти сього прилюдного висказу вніс професор д-р Омелян Огоновський, що тоді був деканом фільозофічного виділу, застереженню в академічнім сенаті, покликуючись на найвисшу постанову в 4. липня 1871, котрою призначено сей університет для наук в мовах обох народів, значить Русинів і Поляків. Отсе застереженнє предложено міністерству просвіти, котре автентично потвердило утраквістичний характер львівського університету. За той виступ професора Д-ра Омеляна Огоновського не вибрано його до кінця життя ректором університету, хоч належав він безперечно до найповажнійших професорів львівського університету. Опісля, цісарським декретом з 27. квітня 1879. р. признано польську мову урядовою в львівському університеті, - полишаючи язик руський при іспитах, як також викладах. Дальших домагань академічного сенату у Львові про поширення прав польського язика — не узгляднено. Лев Біліньскі у своїх споминах: „Wspomnienia і Dokumenty" (Tom І. 1846 — 1914. Warszawa 1924, стор. 32) признає, що міністер просвіти затвердив

173

ухвалу сенату львівського університету відносно катедр з мовою викладовою польською, побіч котрих, мають бути руські катедри в мірі зголошуючихся сил наукових, та що в квітні 1879 р. надано язикови польському характер язика урядового для властей університетських. Але проте польські професори львівського університету спинювали системізуваннє нових руських (українських) катедр, щоби фактично надати тому університетови польський характер. Аж дня 27. марта 1882. р. заіменувано д-ра Олександра Огоновського звичайним професором австрійського права приватного (цивільного)...

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"