Малорусская Народная Историческая Библиотечка | |||||||
история национального движения Украины | |||||||
Главная | Движения | Регионы | Вопросы | Деятели |
Регионы --> Галичина (Общие работы) Вопросы --> История (Капитальные исторические работы) |
|
"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914" |
„Нова хмара" наступає на нас, загомоніло з початком р. 1884, з приводу посягань Єзуїтів на монастирі наших оо. Василіян, зглядно з причини розпочатої реформи оо. Василіян — Єзуітами. Забір монастирів на власність Єзуітів та польонізація
214 |
і лятинізація наших оо. Василіян отсе ті чорні хмари, які нависали у почуваннях нашого громадянства. Тому скликано на 4. мая 1884, віче львівських Русинів, на котрім д-р Мих, Король виголосив докладний реферат з протестом, по чім постановлено однодушно: вислати до цісаря депутацію проти Єзуїтської реформи оо. Василіян. До сеї депутації вибрало віче: Мих. Димета, поважного львіського купця і о. професора університету д-ра Омеляна Огоновського, а Ставропігійський Інститут вибрав: професора університету д-ра Ізидора Шараневича і Володислава Федоровича з Вікна. Епископ Сильвестер Сембратович дізнавшись, що до депутації вибрано також священика в особі професора Омеляна Огоновського, |
215 |
старав ся його наклонити, щоби не брав участи в тій депутації, та національна солідарність до сього не допустила. Згадана депутація під проводом проф. д-ра Ізидора Шараневича дійшла до авдієнції у цісаря аж в дні 30. квітня 1885. Цісар приняв депутацію прихильно і обіцяв загально, що зарядить що буде треба, але додав, що монастир оо. Василіян передано Єзуїтам за згодою Папи і Митрополита. Відтак була депутація у міністрів та відвідала також польського міністра Фльоріяна 3ємялковского котрий сказав, що се сталось (впровадженнє Єзуітів), приватно через намісника графа Альфреда Потоцкого, без участи правительства, а при пращанню відозвав ся до п. Ковальського: „Bądź pan pewny, ze mię ta sprawa tak samo a może więcej boli, niż pana"... Нова хмара прояснилась в недовгім часі. В остаточнім висліді, реформа наших оо. Василіян Єзуітами не принесла нам національної втрати, бо реформатори найшли здорові сили в нашім народі, спосібні до самостійної віднови чина оо. Василіян. |
"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914" |
Украинские Страницы,
http://www.ukrstor.com/ История национального движения Украины 1800-1920ые годы.
| |