Малорусская Народная Историческая Библиотечка
история национального движения Украины 
Главная Движения Регионы Вопросы Деятели
Смотрите также разделы:
     Регионы --> Галичина (Общие работы)
     Вопросы --> История (Капитальные исторические работы)
     Факсимиль материала на МНИБ

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

20. Реформа оо. Василіян, 1884. р.

„Нова хмара" наступає на нас, загомоніло з початком р. 1884, з приводу посягань Єзуїтів на монастирі наших оо. Василіян, зглядно з причини розпочатої реформи оо. Василіян — Єзуітами. Забір монастирів на власність Єзуітів та польонізація
214

і лятинізація наших оо. Василіян отсе ті чорні хмари, які нависали у почуваннях нашого громадянства.

Тому скликано на 4. мая 1884, віче львівських Русинів, на котрім д-р Мих, Король виголосив докладний реферат з протестом, по чім постановлено однодушно: вислати до цісаря депутацію проти Єзуїтської реформи оо. Василіян.

До сеї депутації вибрало віче: Мих. Димета, поважного львіського купця і о. професора університету д-ра Омеляна Огоновського, а Ставропігійський Інститут вибрав: професора університету д-ра Ізидора Шараневича і Володислава Федоровича з Вікна. Епископ Сильвестер Сембратович дізнавшись, що до депутації вибрано також священика в особі професора Омеляна Огоновського,

215

старав ся його наклонити, щоби не брав участи в тій депутації, та національна солідарність до сього не допустила.

Згадана депутація під проводом проф. д-ра Ізидора Шараневича дійшла до авдієнції у цісаря аж в дні 30. квітня 1885. Цісар приняв депутацію прихильно і обіцяв загально, що зарядить що буде треба, але додав, що монастир оо. Василіян передано Єзуїтам за згодою Папи і Митрополита.

Відтак була депутація у міністрів та відвідала також польського міністра Фльоріяна 3ємялковского котрий сказав, що се сталось (впровадженнє Єзуітів), приватно через намісника графа Альфреда Потоцкого, без участи правительства, а при пращанню відозвав ся до п. Ковальського: „Bądź pan pewny, ze mię ta sprawa tak samo a może więcej boli, niż pana"...

Нова хмара прояснилась в недовгім часі. В остаточнім висліді, реформа наших оо. Василіян Єзуітами не принесла нам національної втрати, бо реформатори найшли здорові сили в нашім народі, спосібні до самостійної віднови чина оо. Василіян.


"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"



Украинские Страницы, http://www.ukrstor.com/
История национального движения Украины 1800-1920ые годы.