Малорусская Народная Историческая Библиотечка | |||||||
история национального движения Украины | |||||||
Главная | Движения | Регионы | Вопросы | Деятели |
Регионы --> Галичина (Общие работы) Вопросы --> История (Капитальные исторические работы) |
|
"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914" |
За часів так зв. автономістичного міністерства, під проводом графа Едварда Таффе, особистого приятеля цісаря Франц Иосифа, Поляки позискали сильне становище у Відні, бо не тільки вступили до правительственної більшости в парляменті, але дістали свого чоловіка в особі д-а Юліяна Дунаєвского на міністра скарбу, котрий своєю фінансовою політикою перепровадив рівновагу в австрійськім державнім буджеті та зєднав собі велике довірє у цісаря.
Коли в р. 1882, та відтак в р. 1883. посол Денис Кулачковський намагав ся виправдувати процес карний проти Ольги Грабар і товаришів надужиттями і переслідуваннєм руського народу з боку польських властей в краю, то президент міністрів граф
213 |
Таффе коротко відповів йому дня 5. марта 1883, що на загальні нарікання правительство не може нічо зділати і тому належить предложити позитивні факти. Отсе було з одної сторони легковаженнєм супроти посла, а з другої сторони легковаженнєм самого посла, що не був в зносинах з народом та не мав в руках майже ніяких фактів надужить властей... Іще мізернійте представлялись наші посли в новій сесії Ради державної, що розпочалась 22. вересня 1885, бо тоді п. В. Ковальський вступив до німецького клюбу графа Коронінього, а прочі посли утворили були окремий клюб під проводом о. Івана Озаркевича, та в своїх виступах не раз розходили ся... Наша краєва преса взивала парляментарних послів до обєднання і діяльности в обороні народу, а виділ Товариства політичного „Народна Рада" у Львові звернув ся був письмом з 9. грудня 1889, на адресу послів: о. Івана Озаркевича і В. Ковальського з представленнем потреби опозиції супроти правительства. Та як п. о. Іван Озаркевич виготовив інтерпеляцію до правительства проти систематичних надужить властей в Галичині, то не міг зібрати підписів наших послів, бо пп. Охримовича i о. Мандичевського не було у Відні, а п. о. Сінґалевич не хотів підписати сеї інтерпеляції з 11. лютого 1890. Аж при кінці парляментарної сесії обізвались голоснійше наші посли, зокрема п. о. Іван Озаркевич виголосив в дні 24. квітня 1890, добру промову, в котрій докладно виказав цілий ряд ярких надужить і формальну систему переслідування нашого народу, державними властями в краю... |
"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914" |
Украинские Страницы,
http://www.ukrstor.com/ История национального движения Украины 1800-1920ые годы.
| |