"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

19. Іще спроба обєднання партій, 1894. р.

Пятка послів: Романчук, Телишевський, Рожанковський, Король, і Окуневський, скликала на день 19. марта 1894, зїзд мужів довіря до Львова, щоби на основі народної програми довести до сконсолідування між всіми трьома руськими партіями, для орґанічної роботи народної.

271

На сі збори прибуло 120 учасників з цілого краю та розпочали наради під проводом п. Рожанковського. По рефераті п. Романчука розвинулась широка дебата при точці першій, що обнимала національну програму, та в сій точці годі було дійти до порозумління між трьома партіями, так що збори відложено на пізнійше, а покищо ухвалено вотум недовіря пп. Барвінському і Вахнянинови. Відносну точку національної програми предложив був п. Романчук в ось якій стилізації: Стоїмо на основі національної програми „Головної Руської Ради“ з р. 1848, і хочемо, щоби наш нарід розвивав ся як самостійний нарід славянський, остаючись при вірі і обряді своїх батьків,— вірний австрійській державі і цісареви. А хитрий руссофіл п. Кулачковський предложив на се таку стилізацію: Стоїмо на основі національній і хочемо дальше на ній розвивати ся як політично самостійний нарід в Австрії... Та звідсі вийшло розбиттє консолідації. В дні 23. квітня 1894, оголосив др. Іван Франк о, що репрезентанти радикальної партії не вірять в можність згоди руських партій і не годять ся на програму акції. Тому він виступає з комісії угодової і рівночасно складає головство товариства політичного „Народна Воля“ в Коломиї. А приклонники так зв. нового курсу руської політики робили своє діло та в генеральній дебаті буджетовій в парлямонті заявив ся п. Вахнянин іменем своїх політичних приятелів за правительством коаліційним і за порозуміннєм з польскими представниками, при чім уважав за вказане сказати на втіху Поляків: Нехай фанатики національні називають се порозумлінннє зрадою на власнім народі, то однак ліпші мужі обох народів не дадуть ся сим наклонити до покинення вибраної дороги... П. Залєскі, іменем кола польського, щиро урадований приняв до відома сю заяву п. Вахнянина... Отсе було вже просто понижуюче залицюваннє до правительства і Поляків...

272

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"