В літнім сезоні 1894. р. уладжено у Львові виставу краєву, в котрій тільки частинно взяли участь Русини, бо Поляки підносили, що се має бути польська політична маніфестація і сим позражували Русинів від громадної участи у виставі. Найбільше займав ся професор Володимир Шухевич, устроєннєм етнографічного відділу та русько-народні товариства виставили окремий павільон при підмозі Володислава Федоровича з Вікна.{стр.273}
На сю виставу прибув також цісар та на привіт члена виділу краєвого д-ра Дамяна Савчака, іменем руського народу, відловів: „Так, я знаю, се гарний нарід, на котрім можу спирати ся“. Цісареви були представлені відпоручники наших інституцій, та він відвідав також нашу духовну семинарію, де його привитав митрополит Сильвестер Сембратович, а хор під діріґентурою о. Остапа Нижанковського відспівав кантату, що цісареви незвичайно сподобалась.
Аранжером приняття цісаря був намісник граф Казимир Бадені і він при сій нагоді зєднав собі таке довірє у цісаря, що сей в недовгім часі покликав його на премієра кабінету...
Але проте система правительства в краю на гірше змінилась. Правительство заборонило відбуття скликаних нарад вічевих, під позором небезпеки поширення холери! Прокураторія державна в Коломиї виточила проти п. д-ра Теофіля Окуневськог о карний процес за те, що він на зборах в Коломиї назвав звісний висказ намісника при закінченню сесії соймової: бутою польського шляхтича, та візвав Русинів до пімщення тої бути.
Др. Теофіль Окуневський мав щастє до польських шляхтичів, бо з початком свого послуванння мусів відбути двобій з польським шляхтичем п. Розвадовским, в обороні чести руського народу, а тепер знова відбув кримінальний двобій з графом Казимиром Баденім перед трибуналом суддїв присяглих в Коломиї, що його зовсім увільнив...