"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

18. Сойм галицький під одним прапором?

В дні 28. грудня 1897, зібрав ся Сойм галицький на нову сесію, що тривала до 22. лютого 1898. На сій сесії соймовій явився: епископ перемиський о. Константин Чехович як заступник маршалка краєвого.

Головною нарадою в отсій сесії соймовій була: соймова адреса до Прес тол а, з приводу 50. літного ювилею цісаря Франц Йосифа, та польська більшість соймова мала на меті використати положеннє у віденськім парляменті і піднести значіннє соймів краєвих. Тому на предложеннє презеса кола польського п. Яворского уміщено в сій адресі, що вибух національних пристрастей допровадив до насильств і зневажливих подій в парляменті, але за те в соймах краєвих дасть ся осягнути порозумліннє, та Поляки і Русини признаючи засаду рівноправности є готові вдоволити всім потребам обох народностей і усунути все, що в краю може ріжнити.

Посли Барвінський і товариші погодили ся з такою політичною адресою, але п. Окуневський виступив дуже рішучо проти сеї адреси і заявив, що нарід руський ладить свою адресу. Колиж до порозумління не дійшло, приймив Сойм польську адресу всіми голосами проти голосів пп. Окуневського і Новаковського.

Щоби показати свою згідливість супроти таких людей як п. Барвінський ухвалив Сойм в сій сесії внесок п. Барвінського, щоби вже в р. 1898, утворити руську ґімназію в Тернополі.

Але про те не обійшлось без атаків проти Русинів з боку Поляків. Польський шляхтич п. Цєлєцкі виступив проти уділення краєвої підмоги на видав-

304

ництва Товариства „Просвіта“, покликуючись на підбурюючий (!) зміст книжочки про Богдана Хмельницького. Повторилась памятна історія з р. 1875. А п... Вахнянин, бувший перший голова „Просвіти“, сказав, що обіймає ся „за тою може трохи нечемною- о. Константан Чехович дитиною“, бо тут є вина теперішного виділу „Просвіти“, а нам треба забути про минуле, щоби будучність була ліпша. Так боронили „Просвіту“ і п. Барвінський і епископ Чехович... Та благородні Поляки, полишили на сі понижуючі просьби краєву підмогу

305

„Просвіті“, але під услівєм контролі змісту її видавництв для народу. Головний виділ Товариства „Просвіта“ у Львові вніс застереженнє проти тих закидів і посягань на свободу діяльности товариства, котре має безумовне право побирати підмогу з фонду краєвого, на котрий платить і наш руський нарід... Наступило закінченнє сесії соймової в дні 22. лютого 1898, та маршалок краєвий граф Станислав Бадені у своїй пращальній промові вже скапіталізував становище наших угодових послів і сказав, що руські посли при ухваленню адреси, з виїмком двох, станули з більшістю Сойму на спільнім ґрунті і під одним прапором, та що будучність руського народу не в боротьбі і ненависти, а в неустаючім старанню опорозумліннє,— чого доказом є отся сесія соймова. Тай пан намісник князь Евст. Санґушко дещо доповів, але з иншого боку. Вік жалував ся, що трудне є завданнє правительства: удержати повагу влади, бо його заряджень не всі респектують і звідсі приходить до конфліктів з орґанами виконуючими власть... А п. Барвінський подякував за те, що Сойм поставив ся на становищи рівноправности, що має довести до заспокоєння культурних потреб руського народу. Промова намісника князя Евст. Сан ґушка була дійсно пращальна, бо з кінцем марта 1898, уступив сей „мальований намісник“, що не полишив по собі доброї памяти, а його місце заняв граф Лев Пініньскі, муж довіря кола польського...

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"