Малорусская Народная Историческая Библиотечка | |||||||
история национального движения Украины | |||||||
Главная | Движения | Регионы | Вопросы | Деятели |
Регионы --> Галичина (Общие работы) Вопросы --> История (Капитальные исторические работы) |
|
"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914" |
На овиді політики австрійської не прояснювався хаос, який запанував від часу графа Баденього та боротьба між Німцями і Чехами далі заострювалась. Німецькі посли Кайзер і Шенерер виступили з внеском на поставленнє міністерства графа Туна в стан обжалування за розпорядки видані на підставі §. 14. — значить з поминеннєм парляменту. В комісії лєґітімаційній приділювала більшість: реферати запротестованих галицьких виборів членами кола польського, не зважаючи на протести наших послів,— в чім визначились два посли: д-р Бик (галицький Жид) і д-р Дик (Чех){Richard Charmatz, Oesterreichs innere Gesohichte von 1848—1907, II. Der Kampf der Nationen, Leipzig 1909.}.
З приводу сварок в парляменті прийшло до нового двобою політичного між польським послом Володимиром Ґнєвошем а звісним німецьким послом Вольф ом. Мабуть п. Ґновош як вишколений фехтмістр сподівав ся пімститись за графа Баденього, але й сим разом не повело ся, бо п. Вольф тяжко порубав п. Гнєвоша. Навіть п. граф Войтіх Дідуніицкі визвав був п. д-ра Дашиньского, але сей не приймив визову, бо, як сказав,— хотів графа католика охоронити від гріху, а себе від дурниці...
Та в дні 22. падолиста 1898, поставив п. Дашиньскі наглий внесок на обжалуваннє міністрів за заведеннє виємкового стану в Західній
314 |
Галичині, з причини антисемітських розрухів,—при чім строго і безпощадно критикував шляхотську господарку в Галичині, що спричинила селянські розрухи та вже була спровадила ката з Відня. В сій справі, промовляв також п. Окуневський. В дні відречення парляменту, 20. грудня 1898, вніс п. Танячкевич: інтерпеляцію до міністра просвіти за університет у Львові. По смерти кардинала о. митрополита Сильвестра Сембратовича заіменував цісар, 28. грудня 1898, галицьким митрополитом Станиславівського епископа Юліяна Куіловського, що в р. 1848. був членом польської гвардії народової у Львові. |
"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914" |
Украинские Страницы,
http://www.ukrstor.com/ История национального движения Украины 1800-1920ые годы.
| |