"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

11. Соймові вибори, 1901. р.

Зараз в дні 13. липня 1901, оголосив Народний Комітет відозву до всіх Русинів галицької землі, в котрій подав до прилюдного відома, що за почином независимих руських послів соймових і парляментарних, Народний Комітет і Товариство „Русская Рада“

351

у Львові постановили в спільнім порозумінню заняти ся переведеннєм сьогорічних виборів до Сойму. Важність порозуміння всіх народних сил слідувала з положення народу руського в краю, що проявилось виходом руських послів з Сойму... Та незабаром, в дні 19. липня 1901, появив ся патент цісарський, що розвязав Сойм галицький. Нові вибори до Сойму розписано на початок місяця вересня 1901. Наші посли: Романчук і Барвінський були у през. міністрів д pa Кербера, та пояснили йому причини сецесії зі Сойму; домагали ся, щоби краєвий закон про рентові господарства не одержав цісарської санкції, як також видання приказу, щоби вибори до Сойму переведено лєґально. Д-р Кербер обіцяв, що буде старати ся про лєґальне переведеннє соймових виборів, але намісник граф Пініньскі не оглядав ся на Відень і позволив польському центральному виборчому комітетови уживати краєвих властей до всяких махінацій виборчих, щоб тільки на зверх був спокій. По сій лінії ославлених галицьких надужить і хитрих насильств пішли й сим разом вибори соймові, з котрих вийшло тринайцять послів руських: Йосиф Гурик, д-р Евген Олесницький, Ол. Барвінський, о. Корнило Мандичевський, Ксенофонт Охримович, Антін Старух, д-р Андроник Могильницький, о. Теодор Богачевський, д-р Мих. Король, Мих. Глиджук, Дмитро Остапчук, Олекса Барабаш і о. Віктор Мазикевич. Руссофіли придбали собі при сих виборах двох останних послів. При отсих виборах проявилась сецесія деяких наших виборців, як в Золочеві, Борщеві і Гусятині, щоби запротестувати проти безправств. Та значна часть наших кандидатів посольських іще не навчилась при виборах здобувати собі мандати. По новій програній боротьбі знова оголосив Народний Комітет відозву, 18. вересня 1901, з покликом до народу, щоби далі вести роботу і при всякій нагоді ставати до боротьби за наше право, за наше добро, за нашу батьківщину...

352

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"