"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

14. Наглий внесок п. Романчука з приводу галицьких виборів.

А там у Відні зібралась Рада державна в дні 17. жовтня 1901, та послідовно п. Романчук поставив наглий внесок в справі галицьких соймових виборів і домагав ся, щоби вибрати спеціяльну комісію до розслідження на місці надужить виборчих і покарання виновників; щоби правительство внесло закон проти надужить виборчих, та щоби у відповідній дорозі утворило трибунал для провірювання запротестуваних виборів. През. міністрів д-р Кербер знова апелював до Палати послів, щоб вона приступила до полагоди державного буджету, бож се є перше право парляменту. Він був прирік полагодити національні спори, а тепер сказав, що треба на разі залишити національні суперечки, а віддати ся полагодженню економічних справ, коли побачив, що перші його заходи до вирішення спорів національних між Чехами і Німцями не досягнули своєї цілі...

А п. Барвінський поставив інтерпеляцію в справі рівноправности руської мови на львівськім університеті з приводу заборони руських вписів нашим богословам. Та п. Василь Яворський вніс предложеннє, щоби впровадити доходження проти маршалка краєвого графа Андрія Потоцького в справі укорочень податкових, як також дисциплінарного слідства проти містопрезидента Краєвої дирекції скарбу у Львові д-ра Коритовского, Італійські рівнорядні правничі катедри при німецькім університеті в Інсбруці не могли удержатись з причини демонстрацій німецьких студентів, наслідом чого італійські студенти розпочали демонстрації на університеті

354

у Відні, та італійський посол Мальфатті зажадав заложення італійського університету в Трієсті... В осьяких обставинах прийшов під нараду Палати послів наглий внесок п. Романчука в справі галицьких виборів соймових,— в дні 12. падолиста 1901. Над сим внеском вивязалась довша дебата. Президент міністрів д-р Кербер признав, що сим разом не було таких разячих насильств, як в pp. 1895 і 1897, та ексцесів було менше як передше. Він оправдував ся, що міністерство справ внутрішних звертало увагу львівського намісництва на легальне переведеннє виборів, та дораджував, щоби про злочинні надужиття власти доносити державним прокураторіям. Йому відповідав п. Василько, що польські урядові махери виборчі пішли сим разом хитрістю, бо польський комітет а правительство — се в Галичині одно й те саме. Відтак він запитав ся Чехів, чи вони допустять до угнітання славянського народу. Польський соціяліст Дашиньскі назвав польський центральний комітет виборчий комітетом виборчих розбоїв, що мож порівнати з сицилійською мафією. Тому він з погордою глядить на польську шляхту, що продає ся кождому правительству, та раз вже треба здемаскувати підлу гру станьчиків, котрі з одної сторони грають ролю польських патріотів, а з другої сторони гнуть спини перед двором. Молодочеський посол Пацак заявив, що Чехи як автономісти будуть голосувати проти наглости внеску п. Романчука. Польські посли Абрагамович і Цвікліньскі намагались відбивати атаки проти галицьких властей, перекручуючи події з останних виборів. Остаточно наглий внесок п. Романчука удержав ся тільки в одній части, відносно потреби закону проти виборчих надужить, за чим й Поляки мусіли голосувати...

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"