В дні отворення нарад Палати послів, 4. лютого 1902, відбулись надзвичайні загальні збори товариства „Січ“ у Відні, де наші студенти висказали послам невдоволеннє за їхню акцію в справі університетській і візвали послів до найбільше рішучих кроків.
В Палаті послів розпочалась знова дебата буджетова, в котрій промовляв як перший бесідник „проти“: молодо-чеський посол д-р Евд. Ґреґр, та заявив, що представники чеського народу не продадуть прав свого народу за матеріяльні користи, бо вони не боять ся абсолютизму, яким грозив президент міністрів. Він назвав політику д-ра Кербера „танцем між яйцями“. По нім промовляв п. Романчук і виказував, що під теперішним правительством що раз більше упосліджуєсь Русинів, так що їм ані розвязаннє парляменту ані завішеннє конституції не може погіршити їх теперішного положення. Тому він підносить свій проєкт, щоби утворити постійну комісію для виборчої реформи і справ національних. Президент міністрів д-р Кербер виправдувався супроти піднесених закидів та признав, що є три важні справи: питаннє парляментарне, відношенне до Угорщини і національне питаннє.
Далі п. Василько жалував ся, що Русини одержують на свої інтерпеляції, відповіди редаговані сторонничо Поляками, що засіли центральні уряди і не{стр.366} допускають Русинів, тай в Галичині всі власти є в руках кліки, звязаної своїми інтересами. Поляки вже давно розірвали свою державу, а тепер дали їм найбільшу провінцію в адміністрацію без контролі.
Пп. Барвінський, Кос і Король промовляли в спеціяльній дебаті буджетовій і виказували домагання нашого народу...