"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

23. Сойм галицький, 1902. р.

Граф Андрій Потоцкі як маршалок краєвий допустив до того, що Виділ краєвий дня 28. мая 1902, відмовив „Просвіті“ виплату субвенції в квоті: 6.000 к. на видавництва для народу, з приводу політичної тенденції в книжочці під заг.: Русь-Україна і Московщина. Справа тої субвенції була предметом дебати в Соймі, в днях 10-го і 11-го липня 1902, де заступав її п. Могильницький. Він уживав всяких арґументів, щоби виказати безпідставність польської цензури та вкінці ужив арґументу найтяжшого калібру,

368

кажучи: ...ми домагаємо ся звороту тільки незначної части сього, що наш нарід кровицею своєю придбав і зложив; відмовилибисьте ласки, то годі вам за те докоряти, але сли задержуєте нашу власну працю,— допускаєте ся злочину присвоєння собі чужої річні По нім говорив селянський посол Гурик, та пояснив, що селяне так розуміють „Просвіту“: народів щасттє і гаразд полягає на просвіті, бо просвічені з найнизшого стану доходять до найвисшого значіння і суть найліпшими речниками свого краю і народу, і я, член „Просвіти“ від першого року її заснування, завдячую мою екзистенцію просвіті, хоч лишив ся сиротою на трьох морґах поля... Справоздавець: п... Пашковскі покликав ся на те, що п. Вахнянин в р. 1898. признав в Соймі, що „Просвіта“ зійшла на нездорову дорогу. До фактичного спростування сказав п. Барвінський:... що в тім представленню минувшости може бути річ неприємна для одних або других,— тому ми не винні, бо така була минувшість... Але те все нічого не помогло, бо польська більшість соймова перейшла до порядку дневного над справою краєвої підмоги для товариства „Просвіта“. В комісії шкільній промовляв о. митрополит Шептицький за оснуваннєм руської ґімназії в Станиславові, а польська більшість проте не хотіла згодити ся та з сеї притоки заносило ся вже на нову сецесію наших послів соймових... Маршалок краєвий граф Андрій Потоцкі відрочуючи сесію соймову в дні 12. липня 1902, заповів, що як Сойм знова збере ся, то прийдуть дві справи підготовлені: бюра посередництва праці і справа заложення ґімназії в Станиславові,— а вкінці дорікав, що міністерство війни відкладав опорожненнє замку на Вавелі в Кракові, що є призначений на дар ювилейний для цісаря. Так перейшла мала буря в Соймі галицькім. Зате в парляменті відбули ся горячійші дебати на тему подій в Галичині.

369

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"