Як звичайно при кінці року відбулись 26. грудня 1904. р. загальні збори політичного товариства „Народна Рада“ і Народний Зїзд у Львові, що виробив ся був у нас в справдішний народний Сойм, бо в нім були заступлені відпоручники всіх повітів нашого краю. Головним предметом нарад була справа{стр.401} тактики нашого соймового Клюбу, котрому закидувано непослідовність і дуже умірковану опозицію супроти польських верховодів. На підставі політичного реферату д-ра Костя Левицького приняв Народний Зїзд отсі резолюції:
1. Сконстатував, що наше теперішнє положеннє є невідрадне та запротестував проти поведення центрального правительства, що здає нас на волю краєвого Сойму і краєвого правительства.
2. Висказав признаннє і довірє руському соймовому Клюбови, зокрема голові п. Олесницькому, але супроти безуспішности мериторичної опозиції та грози хвилі — вказав на потребу ужиття найострійших средств парляментарних.
3. Приказав, що в сім лютім времени не вільно нам попадати в зневіру будучности або вижидати добутків з гори, та що всі орґанізації народні мають вести інтензивну акцію до культурного, економічного і політичного піднесення народних мас.