"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

52. Просвітні і економічні орґанізації в краю, 1905. р.

В році 1905. зачав виходити: Перший „Артистичний Вістник“, місячник посвячений музиці і штуці. Видавцем був „Союз співацьких і музичних товариств у Львові“. За редакцію відповідав: Олександер Бережницький. Редакторами були: для музики наш композитор проф. Станислав Людкевич, для штук плястичних наш артист маляр Іван Труш. Та отсе цінне своїм змістом видавництво не могло довго удержатись, бо заінтересуваннє нашого громадянства було мінімальне, хоча були свої сили до ведення тогож видавництва.

Щоби наш народний гріш служив потребам свого народу та поширити в масах народних значіннє національної ощадности, піднесли представники наших економічних інституцій гадку про заснуваннє своєї каси ощадности. Наслідком їх заходів, попертих руськими епископами, заснувано: „Руську Щадницю“ в Перемишлі, на підставі призволу міністерства справ внутрішних з 14. грудня 1905, ч. 36093,— та десять союзних стоваришень зложило вимаганий фонд ґа-

411

рантійний. „Руську Щадницю“ оснувано в Перемишлі, а не в осередку краю, у Львові, хоча ми сього хотіли і домагали ся, але намісник граф Андрій Потоцкі Іван Труш не допустив до оснування нашої щадниці у Львові,— бо Поляки побоювали ся, що ми ослабимо Галицьку касу ощадности у Львові.

412

В дальшій орґанізації фахових союзів виступає: Краєвий Союз господарсько-молочарський, що розпочав свою діяльність в 1905. р. як окремий відділ при філії товариства „Просвіта“ в Стрию, заходами д-ра Евгена Олесницького, котрий в сій справі найбільше заслужив ся. Д-р Юліян Целевич В тім часі орґанізує Микола В. Левитський: хліборобські спілки, так звані артелі на Україні. У нас в Сокалі відчинено святочно: „Народний Дім“ філії „Просвіти“, заходами д-ра Евгена Петрушевича, та в Жидачеві відкриваєсь 33-та філія Товариства „Просвіта“, заходами тамошних міщан.

413

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"