"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

68. Оживленне нації.

Від коли наш нарід український в Росії одержав змогу розпочати національну роботу, вступив новий дух також в частину українського народу на галицькій землі,— що дальший розвиток нації і освободженнє з чужої неволі залежить від

Петро Огоновський

нас самих,— свідомих Українців по обох боках кордону.

В Київі основуєсь нове „Українське Наукове Товариство“, котрого статут підписали: В. Антонович, І. Лучицький, П. Житецький і В. Науменко.

432

У Львові орґанізуєсь при товаристві „Просвіта“ : господарсько-промислова комісія під проводом нового голови Петра Огоновського, як також видавнича комісія під проводом заступника голови д-ра Олександра Колесси. Заходами Михайла Грушевського наступає нова фаза в розвою Літературно-Наукового Вістника, що з 1907. р. розширюєсь на цілу Україну, без огляду на державні кордони. А там Київська „Рада“, одинока щоденна ґазета російської України, заходами її видавця Евгена Чикаленка. і товаришів, обновлюєсь на рік 1907. як ґазета безпартійна і міжпартійна та освітлює громадське і духове життє у всіх частях української території. Та зі зміною виборчого права до австрійського парляменту, що у всякому разі розширило управненнє до голосування на всіх повнолітних горожан, отже допустило широкі народні маси до участи в управі держави,— вступили ми галицькі Українці з роком 1907. в нову державну еру наших визвольних змагань. Тоді стали ми вже важним чинником в державі австрійській, та наші національні кадри приступили до реалізування прав нації. Національно свідомі маси народу були нашою основою на долах і підставою нашої сили на верхах, а нашими верхами не були ані вельможі ані ціпкі буржуї, але демократичні провідники народу. Загальне право виборче, добуте поки що до парляменту, стає нашим живим заборолом до здійснення ідейних змагань нації української.

433

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"