"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

10. Кінець руссофільської комедії.

А руссофільські посли не годні були з нами працювати у спільнім парляментарнім клюбі та зачали з нього вибиватись. Початок зробили два Аякси: д-р Марків і д-р Глібовицький. Д-р Марків відбув зараз в дні 9. липня 1907. р. свій „общерусскій“ дебют, бо зачав говорити в парляменті по росій-

453

ськи, та на протести наших послів відібрав йому голос перший віцепрезидент Палати послів д-р Жачек (Чех). Другий Аякс: д-р Глібовицький пожалував ся президентови Палати послів д-ру Вайскірхнерови та утверджував, що вони є вибрані послами через російську орґанізацію в Галичині і тому мають право говорити на російській мові. На се відповів йому президент Палати, що віцепрезидент мав право відібрати голос п. д-ру Маркову, бо російська мова не належить до краєвих язиків в Австрії. Так покінчив ся перший акт руссофільської комедії, по чім відбув ся зїзд мужів довіря руссофільської партії у Львові, в дні 15. липня 1907. p., що приказав своїм послам: „вибить изъ клуба русскихъ сепаратистовъ“, як також запротестував проти непризнання російського народу в Австрії і російської мови краєвої в Галичині... Галицьке руссофільство вступило на новий шлях. Воно покінчило з „рутенщиною“, під котрою скривалась „россійщина“, а натомісць зачало проголошувати, що в Галичині є два руські народи: український і російський („русскій“). Таке ставленнє справи з боку Руссофілів облекшило нам видвигнути сміло українську ідею між народом, а не оглядати ся на ніякі консолідації з явними відступниками народу...

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"