Малорусская Народная Историческая Библиотечка | |||||||
история национального движения Украины | |||||||
Главная | Движения | Регионы | Вопросы | Деятели |
Регионы --> Галичина (Общие работы) Вопросы --> История (Капитальные исторические работы) |
|
"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914" |
Тим часом приступила Палата послів до буджетової дебати. Перший з наших послів промовляв п. Олесницький в дні 9. липня 1907. р. У довшій гарній промові виказав він, що ми мусимо домагати ся строгого переведення рівноправности та жадати, щоби всі закони рівну мали силу і для нас. В комісії буджетовій говорив п. Романчук та заявив, що будемо голосувати проти буджетової провізорії, бо правительство далі піддержує ворожу нам систему адміністрації в Галичині. При другім читанню буджетової провізорії я промовляв іменем Клюбу та
454 |
виказував потребу знесення самоволі адміністраційних і судових властей, так щоби всяка урядова власть служила для добра суспільности без ріжниці народностей або кляс суспільних. Та як основне наше домаганнє підніс я: національну автономію на наших областях Галичини і Буковини (19. липня 1907.). В буджетовій дебаті промовляв також п. Трильовський і представив безправні переслідування Січей польськими властями в Галичині та закінчив свою промову кличем: Проч з шляхтою! Проч з її наймитами! В дні 22. липня 1907. р. відбула ся друга конференція нашої парляментарної комісії з президентом міністрів бароном Беком, на котрій він дуже докладно інформував ся про наші найпильнійші домагання, які правительство має змогу здійснити. Між сими домаганнями поставили члени парляментарної комісії на першім місци: жаданнє привернення правного стану в Галичині, замісць дотеперішної самоволі галицьких властей,— домагаючи ся покарання політичних урядників за виборчі надужиття. Наслідом сього барон Бек звернув ся зараз до намісника графа Потоцкого, щоб перевести слідства в справі виборчих надужить. До сих найпильнійших домагань належали іще: справа повороту урядовців скарбових (фінансових) руської народности, заточених на Мазури, як також залишення переслідувань Січей. Відносно инших домагань предложено президентові! міністрів меморіял, а він прирік нам дати відповідь по парламентарних феріях{По довших перепонах з боку намісника Потоцкого — входить в життє: Товариство українських наукових викладів Імени Петра Могили у Львові,— засноване за почином і заходами професора д-ра Олександра Колесси.}. Нова Палата послів радила через пять тижнів та перебула першу пробу своєї праці. Більшість поступово-демократична іще не порозумілась між собою і не зложилась до згідної праці законодатної. Але вже на вступі виявилась головна перепона діяльности сього народного парляменту: неуладжен- |
455 |
нє національних відносин між народами Австрії...{Соціяльний демократ д-р Карло Реннер, під псевдонімом Rudolf Springer, підносив тоді думку уконституовання народів Австрії в національні парламенти.} |
"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914" |
Украинские Страницы,
http://www.ukrstor.com/ История национального движения Украины 1800-1920ые годы.
| |