Тим часом приступила Палата послів до буджетової дебати. Перший з наших послів промовляв п. Олесницький в дні 9. липня 1907. р. У довшій гарній промові виказав він, що ми мусимо домагати ся строгого переведення рівноправности та жадати, щоби всі закони рівну мали силу і для нас. В комісії буджетовій говорив п. Романчук та заявив, що будемо голосувати проти буджетової провізорії, бо правительство далі піддержує ворожу нам систему адміністрації в Галичині. При другім читанню буджетової провізорії я промовляв іменем Клюбу та{стр.454} виказував потребу знесення самоволі адміністраційних і судових властей, так щоби всяка урядова власть служила для добра суспільности без ріжниці народностей або кляс суспільних. Та як основне наше домаганнє підніс я: національну автономію на наших областях Галичини і Буковини (19. липня 1907.). В буджетовій дебаті промовляв також п. Трильовський і представив безправні переслідування „Січей“ польськими властями в Галичині та закінчив свою промову кличем: Проч з шляхтою! Проч з її наймитами!
В дні 22. липня 1907. р. відбула ся друга конференція нашої парляментарної комісії з президентом міністрів бароном Беком, на котрій він дуже докладно інформував ся про наші найпильнійші домагання, які правительство має змогу здійснити. Між сими домаганнями поставили члени парляментарної комісії на першім місци: жаданнє привернення правного стану в Галичині, замісць дотеперішної самоволі галицьких властей,— домагаючи ся покарання політичних урядників за виборчі надужиття. Наслідом сього барон Бек звернув ся зараз до намісника графа Потоцкого, щоб перевести слідства в справі виборчих надужить. До сих найпильнійших домагань належали іще: справа повороту урядовців скарбових (фінансових) руської народности, заточених на Мазури, як також залишення переслідувань „Січей“. Відносно инших домагань предложено президентові! міністрів меморіял, а він прирік нам дати відповідь по парламентарних феріях{По довших перепонах з боку намісника Потоцкого — входить в життє: Товариство українських наукових викладів Імени Петра Могили у Львові,— засноване за почином і заходами професора д-ра Олександра Колесси.}.
Нова Палата послів радила через пять тижнів та перебула першу пробу своєї праці. Більшість поступово-демократична іще не порозумілась між собою і не зложилась до згідної праці законодатної. Але вже на вступі виявилась головна перепона діяльности сього народного парляменту: неуладжен-{стр.455}нє національних відносин між народами Австрії...{Соціяльний демократ д-р Карло Реннер, під псевдонімом Rudolf Springer, підносив тоді думку уконституовання народів Австрії в національні парламенти.}