Малорусская Народная Историческая Библиотечка | |||||||
история национального движения Украины | |||||||
Главная | Движения | Регионы | Вопросы | Деятели |
Регионы --> Галичина (Общие работы) Вопросы --> История (Капитальные исторические работы) |
|
"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914" |
На 20. жовтня 1909. р. скликано парлямент та правительство барона Бінерта безнастанно перегово-
526 |
рювало з Німцями, Поляками і Чехами, щоби нова сесія приступила до успішної діяльности, значить до залагодження державних конечностей. Але тим часом виступила кріза в самім правительстві, бо чеські міністри: Браф і Жачек подали ся до димісії. Причиною сеї димісії було те, що Рада міністрів рішила більшістю голосів: предложити до цісарської сакції язикові закони чотирьох німецьких соймів, де німецька більшість не узгляднила домагань чеських меншостей. Наш Український Клюб парляментарний постановив не змінювати свого опозиційного становища супроти правительства, та домагати ся реорґанізації держави на засаді автономії національних територій... Та парлямент перевів наради над наглим внеском в справі дорожнечі засобів поживи,— і станув на мертвій точці. Тоді зібрав ся був у Львові: Ширший Народний Комітет національно-демократичного сторонництва (1. падолиста 1909. р.) та ухвалив сі резолюції: 1. узнаєсь технічно-обструкційну тактику українського соймового Клюбу як вказану і доцільну; 2. взиваєсь послів парляментарних і соймових, щоби видержали в сій тактиці доки не буде змінена ворожа нашим домаганням система правительства; 3. але проте не одобрюєсь виступу п. Вячеслава Будзиновського в Палаті послів, в дні 29. жовтня 1909. р. з погрозою палення лісів камеральних, бо се не відповідає ані програмі сторонництва ані культурним і етичним почуванням нашого народу... Палата послів зібралась аж в дні 24. падолиста 1909. р. коли Славянська Унія постановила не розбивати парляменту, та на чергу нарад прийшли три наглі внесення: п. Крамаржа про охорону національних меншостей, моє внесеннє в справі законного управильнення національної квестії в цілій державі, і Евгена Левицького про обезпеченнє прав національної меншости. Отся дебата закінчилась компромісовою резолюцією і вибором |
527 |
комісії з 52. членів,— щоби розглянула справу і предложила вказані внески. Се мав бути завязок національного компромісу в Австрії, але до правдивого порозуміння народів Австрії не дійшло... |
"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914" |
Украинские Страницы,
http://www.ukrstor.com/ История национального движения Украины 1800-1920ые годы.
| |