"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

62. Наш наглий внесок в справі розділу галицької Ради шкільної, 1909. р.

В тім моменті, заки віцепрезидент Штайнвендер проголосив перше читаннє торговельних трактатів, подали ми наглий внесок п. Колесси і товаришів в справі розділу Галицької Ради шкільної краєвої, та сим заскочив наш Клюб пляни більшости правительственної і льояльної Славянської Унії. Посол Колесса прийшов до голосу, та в Палаті настала метушня, бо инші посли не знали і не сподівались, що таке стане ся. Загонистий віцепрезидент Штайнвендер став грозити п. Колессі, що відбере йому голос, як не буде говорити тільки про наглість внеску. Тоді п. Колесса зачав говорити по українськи, а віцепрезидент Штайнвендер хотів на своїм поставити і зажадав від п. Колесси, щоби дав слово чести, що говорить тільки про наглість внеску, бо він (віцепрезидент) не розуміє української мови. Сей поступок нерозважного віцепрезидента викликав протести чеських радикалів і Словінців, котрі загрозили своєю

529

обструкцією, як президія Палати не перестане тероризувати українських послів. Наслідом сього став віцепрезидент Штайнвендер лагіднійший і п. Колесса говорив далі, а посли з правительственної більшости удали ся тим часом в переговори з президією нашого Клюбу. Президію Клюбу заступав я з товаришем Окуневський, бо наш голова п. Романчук виїхав був на кілька днів до недужої жінки до Львова. За посередництвом німецького посла д-ра Сільвестра зобовязав ся през. міністрів барон Бінерт негайно увійти в переговори з нами і до часу полагодження наших домагань мала бути відложена дебата над справою торговельних договорів... Відтак скінчив п. Колесса свою промову, та по нім заявив ся соціяльний демократ п. Зайц проти наглости нашого внеску, уважаючи справу отворення границь для ввозу худоби більше наглою. При кінці сеї дебати промовив іще п. Окуневський та виказав, що наші внески є конечною обороною народу супроти польського верховодства, а до соціяльних демократів сказав: „Ви хочете для себе мати дешеве мясо, але що руський хлоп через те буде бідувати до загину, сього не хочете знати...“

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"