"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

79. Осінна сесія Сойму галицького, 1910. р.

Осенію р. 1910. прийшов сезон краєвих соймів та галицький Сойм зібрав ся на свою осінну сесію в дні 22. вересня 1910. р. У своїй привітній промові сказав маршалок краєвий граф Станислав Бадені, що взаємини між обома народами на жаль заострили ся; що серед польської більшости є ріжниці поглядів що-до способу заспокоєння культурних потреб руського народу,— але проти насильства і терору є Поляки згідні у відпорнім становищи... Сей висказ маршалка викликав першу перепалку з нашими послами, що підняли крик і засинали маршалка окликами: Ви є терористи!...

Відтак я виголосив заяву іменем Українського Клюбу соймового, та в ній підніс, що справа соймової реформи виборчої не поступила на перед; що

550

адміністрація краю іще погіршуєсь, та що в сім Соймі не можем діждати ся заспокоєння наших справедливих і конечних домагань народних,— і тому на далі полишаємо ся в рішучій опозиції проти польської більшости. Та реаґуючи на останний висказ маршалка остерігав я польську більшість перед тяжкими наслідками, які викличе постійне нехтуваннє прав і домагань нашого народу... Д-р Евген Петрушевич Українські посли з самого початку розпочали обструкцію, ставляючи при кождій точці формальні внески... На другім засіданню Сойму прийшло на чергу нарад моє нагле внесенне про понагленнє реформи виборчої до галицького Сойму. За сим внесеннєм голосувала звичайна більшість, але не

551

було кваліфікованої більшости для піддержання наглости. Сей вислід голосування привитали українські посли голосними окликами: Ганьба! Проч з таким Соймом!... На се заявив маршалок, що буде мусів ужити парляментарних способів проти наших послів. Та наші посли відповіли йому: Далеко вам до парляментаризму!... Маршалок замовк... В дебаті над згаданим внесеннєм промовляв по раз перший в Соймі п. Петрушевич, та у своїй палкій промові сказав до польської більшости: Віддайте нам наше право! Вступайтесь звідсі, бо се наше місце! Ми викличемо вам тут в Соймі і в цілім народі таку бурю, від котрої вам і поза плечима армії стане лячної... Геройською позою відповіла польська преса: Гніву нічійого не боїмось; маємо сили доволі, щоби непорядки здавити в краю і в Соймі!... Засіданнє повної комісії реформи виборчої відбуло ся в дні 3. жовтня 1910. p., в присутности намісника Бобжиньского і маршалка краєвого графа Станислава Баденього, та допорозуміння не дійшло. Іменем нашого Клюбу я зложив деклярацію сього змісту, що обстаємо при жаданню демократичної виборчої реформи до галицького Сойму,— опертої на засадах: загального, рівного, безпосередного і тайного права виборчого; домагаємо ся такої скількости мандатів, яка відповідає числу нашого населення у відношенню до числа польського населення, та жадаємо безпроволочного полагодження сеї справи. Прийшла Дебата над рахунками краєвих фондів за рік 1909. Тут сказав я знова, що тепер є мабуть останна хвиля, щоби при полагоді виборчої реформи залагодити польсько-руські відносини,— а ми жадаємо такого права виборчого, щоби на своїй землі могли самі орудувати своїми справами, та щоби проти нашої волі в краю нічо не могло стати ся... Але польській більшости галицького Сойму не спішно було приступати до виборчої реформи і на-

552

ладжування взаємин з нами. Вона промишляла і ладила ся до розширювання краєвої автономії, щоби у своїм завіщанню політичнім полишити спадкоємцям: петрифіковану автономію Галичини... Та наша українська репрезентація постановила супроти сих затій: ні кроку дальше не допустити!... Сим часом скликано також австро-угорські делєґації. В делєґаційній комісії австрійській для закордонних справ промовляв в дні 15. жовтня 1910. р. наш делєґат п. Цеглинський. Він виступив там проти пропаґованого п. Крамаржем неославізму,— що має на меті тількі політичні користи для Росії, а загладу для нашого народу, та звернув увагу на пассивне становище австрійського правительства супроти деструктивної пропаґанди російської у Східній Галичині, як також домагав ся, щоби правительство підпирало політичні змагання українського на роду в сій боротьбі...

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"