"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

80. Голосна обструкція в Соймі галицькім, 1910. р.

А в галицькім Соймі піднялась польська демократія і її іменем п. Лєо поставив нагляче внесеннє, щоли комісія для виборчої реформи предложила до 3. днів: звіт зі своїх праць. По короткій дебаті приняв Сойм наглячість і сам внесок. Ся афера, виведена польською демократією, не робила серіозного вражіння та мала характер демонстрації В дійсности хотіла польська демократія поладнати свої порахунки з шляхоцькими консерватистами, щоби нас заскочити і виступити зі своїм компромісовим проєктом реформи виборчої. Тому наша репрезентація заявила тоді в Соймі, що ми лишимо ся у бою і боротьбі проти сього Сойму, хоч би ми мали самі лишити ся на поли бою...

Отсю притоку постановила наша репрезентація вихіснувати до заострення тактики в галицькім Соймі. Дня 19. жовтня 1910. р. перед приступленнєм до дневного порядку зажадав я голосу і поставив фор-

553

мальний внесок в справі реформи виборчої,— щоби відложити дальші наради Сойму до часу предложення звіту комісії для реформи виборчої. На узасадненнє сього внеску сказав я, що краєві верховоди проти волі широких мас народу старають ся як найдовше удержатись при власти і тому через три роки вже проволікають справу соймової реформи виборчої, та щоби сьому покласти кінець ставляю внесок на відложеннє дальших нарад Сойму. Мій внесок вийшов зовсім несподівано, бо в нашім соймовім Клюбі була солідарність і карність та ніхто з нас не розповів другим, що такий внесок буде поставлений. Тому поставленнє сього внеску викликало в Соймі незвичайну констернацію. Польські посли заявили ся проти сього, щоби замикати засіданнє Сойму. По цілогодинній перерві приступлено до голосування. За сим внеском голосували тількі українські і руссофільські посли,— наслідом чого він перепав... Коли маршалок проголосив вислід голосування — рознесли ся з українських лав оклики: Ганьба шляхоцькому соймови!... Нема виборчої реформи — не буде засідання!... А рівночасно з сим підняли ся стуки пультів і проймаючий виск трубок, свиставок і инших приладів, так що в салі настав пекольний гамір,— значить розпочалась голосна обструкція наших послів в галицькім Соймі на знак протесту... Маршалок краєвий граф Станислав Бадені станув непорушно і не відозвався ні слова та вижидав, що далі буде,— а як почув, що пекольний і заглушуючий гамір йде безнастанно далі і далі,— сів на своїй трибуні та до нього прибігли польські посли і обступивши трибуну щось порадились та при помочи міміки зачали ніби полагоджувати біжучі справи. Польські демократи і людовці найшлися в однім таборі з консерватистами, щоби ломати нашу голосну обструкцію, та українські посли видержали незражені аж доки польські посли не зачали розходитись з соймової салі.

554

Руссофільські посли обох фракцій: Королівці і Дудикевичівці сиділи весь час тихо на своїх місцях і не обзивали ся ні словом. По сім памятнім засіданню галицького Сойму з 19. жовтня 1910 р. проявилось передовсім невдоволеннє з боку польських послів з сеї причини, що маршалок краєвий граф Станислав Бадені не ужив парляментарних способів,передвиджених строгим соймовим реґуляміном, щоби усунути обструкцію видаленнєм українських послів,— чим передше сам грозив. Але маршалок Бадені не Дав ся відвести від своєї думки ні закидами ні докорами польської більшости соймової, бо був від неї розумнійший. Він знав, що як би зачав виключувати наших послів з засідань соймових і насильно усувати їх з салі соймової, то в сім моменті був би галицький Сойм замкнений,— бо намісник Бобжиньскі мав довірочний приказ з Відня, щоби замкнув Сойм і не допустив до насильств на наших послах. Супроти сього маршалок Бадені волів наражувати своє здоровле і життє та грати мімічну комедію під нашою обструцією в Соймі, як піти слідами свого брата графа Казимира Баденього і спровадити траґедію галицького Сойму... Та наші українські посли соймові не пішли слідами своїх батьків і не опускали з жалем соймової салі, але постановили видержати самі і своїми слабими силами на поли бою, стаючи до безглядного наступу проти польської більшости соймової. Ми ішли до сьої нерівної боротьби: сміло, бодро, і без ніякого жалю та були на все приготовлені... „Народний Комітет“, як головна управа національно-демократичного (народного) сторонництва, зараз висловив нам повне признаннє за сей виступ проти систематичного нехтування галицьким Соймом прав і потреб нашого народу. Наслідом сього першого, нашого рішучого виступу в Соймі, другого дня за приводом маршалка Баденього скликано конференцію голов всіх соймових Клюбів,— не тільки польських, як бувало — та постановлено відбувати постійні наради клюбових

555

голов в справі виборчої реформи. Другим наслідом було те, що вже на найблизшому засіданню Сойму з 22. жовтня 1910. р. поставлено справу соймової виборчої реформи на черзі нарад. На вступі до нарад сього засідання заложили українські посли протест проти намаганого відбування нарад останного засідання соймового,— та до сього протесту прилучили ся пп. Король, і Дудикевич...

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"