"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

2. Кабінети барона Бінерта.

Кабінети барона Бінерта, перший і другий були боротьбою корони з парляментом, бо барон Бінерт був мужем довіря цісаря Франц Йосифа і наступника престола Франца Фердинанда та дбав головно про конечности державні...

А тепер прийшов Бінерт III. Уповажнений цісарем до утворення нового кабінету віддав він теку міністра скарбу по д-рі Біліньским Німцеви д-рови Маєрови, та за те п. Ґломбіньскі взяв теку міністра зелізниць. На місце д-ра Дулємби покликав він на міністра для Галичини Вацлава Залєского, сина бувшого галицького намісника Филипа Залєского і внука давного галицького ґубернатора Вацлава Залєского, що свого часу простелив був дорогу галицькому ґубернаторови графови Аґенорови Ґолуховскому.

Наміром барона Бінерта було: покликати до себе пп. Ґломбіньского і Залєского, щоби ослабити Коло Польське та держати при собі сих обох людей на успокоюваннє Кола Польського. І так воно сталось. По довгих сварках вибрано презесом Кола Польського: безпартійного д-ра Лазарского...

Міністер 3алєскі представив ся зараз в Колі Польськім та заявив бажаннє прийти до нашого Українського Клюбу, щоби представити ся і обговорити деякі справи. В нашім Клюбі були в сій справі думки поділені. Товариш Окуневський заступав думку, що міністра Залєского треба приймити, бо се піднесе значіннє нашої репрезентації та облекшить нам полагодженнє не одної справи,— але більшість нашого

566

Клюбу не згодила ся принимати міністра Залєского, бо ми не узнаєм міністра для Галичини та з правительством переговорюєм тільки через ресортових міністрів... В Палаті послів виголосив президент міністрів барон Бінерт, в дні 17. січня 1911. р. знова свою програмову промову і як звичайно обіцяв однако трактувати всі народности і суспільні верстви з виключеннєм односторонних концесій, а в справі водних доріг дав пітійську заяву: переведення відповідної ревізії закону з р. 1901.

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"