"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

3. Наша конференція з бароном Бінертом, 1911. р.

Наступаючого дня прийшла президія нашого парляментарного Клюбу на конференцію до през. міністрів барона Бінерт а, та на вступі сеї конференції він представив нам нового міністра для Галичини п. Вацлава Залєского. Отся стріча була для нас непожадана і невигідна. Тому я мусів виконати прикру місію нашого Клюбу і заявив, що ми не узнаємо сього міністра заступником нашого народу в Раді корони, та що наші зносини є можливі з самим президентом міністрів. Такої заяви з нашого боку не сподівались оба міністри та президент міністрів барон Бінерт намагав ся виправдати присутність міністра Залєского своїм добрим наміром: безпосередного порозуміння в справах краевих. По сім критичнім вступі представили ми президентови міністрів ті перепони, які нам ставляють Поляки в справі соймової реформи виборчої, як також надужиття, яких допускають ся галицькі власти адміністраційні при списі населення, та зажадали видання конечного розпорядку в сій справі{Відтак наступила деяка коректура спису населення, заряджена міністерством внутрішних справ.}. На сім закінчилась конференція і ми мали відбути другу конференцію для поставлення наших домагань до правительства...

В дебаті буджетовій, дня 25. січня 1911. р. промовляв я та заявив іменем парляментарного Клю-

567

бу, що стоїмо на становищі опозиційнім супроти німецько-польського кабінету, та домагаємо ся: як найскоршого оснування українського університету у Львові, заведення правного стану в галицькій адміністрації, як також демократичної реформи виборчої до Сойму. А в справі будови водних доріг (каналів) попираємо думку переведення предметової ревізії закону з р. 1901. Сі наші головні домагання предложили ми президентови міністрів...

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"