"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

18. Літна сесія Палати послів.

В справі крівавих подій в Дрогобичи при виборах дня 19. червня 1911. р. поставлено сім наглих внесень о переведенне строгих доходжень, покараннє виновників і поміч для жертв. За наглим внесеннєм Українського Союза промовляв п. Дністрянський. В сій справі поставило також Коло Польське нагле внесеннє, за котрим промовляв п. Біліньскі і підчеркнув, що тут годі говорити загально про галицькі вибори... Але се застереженнє на нічо не придалось, бо різня в Дрогобичи дала знова привід до сього, що широкий світ політичний заінтересував ся „галицькими виборами...“ По переведеній дебаті ухвалено загальні резолюції.

Правительство барона Ґавча попирало тоді одиноке предложеннє в справі продовження привілею австро-угорського банку. В сій справі промовляв я в банковій комісії і поставив резолюції, щоби австро-угорський банк давав кредити господарським спілкам, селянам і зарібковим верствам, та щоби утворити державну центральну касу для акредитування господарських спілок. По залагодженню сього предложення закінчено літну сесію Палати послів в дні 29. липня 1911. р.{Літом р. 1911. відбував ся міжнародний конґрес расв Льондоні, на котрім заступав Українців проф. д-р Ол. Колесса.}

В сім часі проголосило Коло Польське свою політичну резолюцію, в котрій заявило ся за традиційною династичною і великодержавною політикою, але за те домагало ся ненарушимости краєвої автономії, і полишення соймови галицькому вирішування внутрішних справ краєвих...

581

Тоді президія Кола Польського звернула ся до президії Клюбу наших національно-демократичних послів з запитом, чи ми не хотіли би переговорити з ними про біжучі справи. На се відповіла наша президія, що ми годимо ся на те і відтак відбули ся дві вступні конференції обох президій у Відні. Сі польсько-українські конференції мали по феріях, в місяці жовтні 1911. p., продовжуватись. З польської сторони брала участь в сих переговорах комісія парляментарна Кола Польського під проводом презеса Біліньского, а з нашої сторони: я, п. Окуневський і п. Петрушевич. Та отсі наради, вступні і опісля в осінній сесії наступивші, не довели до ніякого висліду. Головною темою сих довірочних нарад була справа соймовоі ординації виборчої та з польської сторони все пильно записувано, але до якоїсь відповіди не дійшло...

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"