"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

33. Сойм галицький, 1912. р.

Тим часом сталось инакше. На черзі нарад першого соймового засідання з 11. січня 1912. р. поставлено кількадесять всяких справ, а не поставлено справи виборчої реформи. Наслідом сього я звернув ся зараз до маршалка і намісника та заявив їм, що така нельояльність викличе з нашого боку небажану відповідь. Та супроти сього наш соймовий Клюб ухвалив далі вести обструкцію, доки не наступить порозуміннє в справі виборчої реформи.

В дні 11. січня 1912. р. отворив намісник д-р Бобжиньскі сесію соймову та представив соймови нового віцемаршалка: перемиського епископа Конст. Чехович а. Опісля краєвий маршалок граф Станислав Бадені виголосив промову на привіт Соймови та на вступі висказав свій жаль, що соймова виборча реформа досі не є виготовлена. По нім промовляв намісник д-р Бобжиньскі і заявив, що на дорученнє президента міністрів піднявся трудного посередництва в справі виборчої реформи,— до чого доложить усіх своїх сил...

Перед переходом до дневного порядку зложив я іменем Українського Клюбу заяву. В сій заяві я покликав ся на компромісову резолюцію соймову з 18. падолиста 1910. p., в котрій було сказано, що найблизша сесія буде скликана для полагодження справи виборчої реформи; що з вини польської соймової більшости справа поступової і справедливої виборчої реформи, протягом часу більше як одного року, не поступила вперед, і тому в обороні прав нашого народу не уступимо з поля борби, доки не здобудемо справедливого права виборчого до галицького Сойму...

601

По мені виголосив п. Дудикевич свою деклярацію проти „гоненій русского народа...“ Відтак п. Петрушевич поставив внесеннє, щоби замкнути засіданнє Сойму. Се внесеннє відкинула польська більшість і тоді зараз розпочала ся наша голосна обструкція. Настав пекольний свист, гук і крик, так що ніхто не чув слова нарад. По переказанню деяких предложень до комісій замкнув маршалок засіданнє. По полудни перенесла ся українська обструкція також до соймових комісій. Д-р Володимир Бачинський По сім інавґураційнім засіданню соймовім зачав намісник д-р Бобжиньскі конферувати з президіями польських клюбів, а опісля з президією українського Клюбу соймового, до котрої належали тоді: я, Петрушевич і Макух. Не сильний числом 12-ти був наш Клюб, але солідарністю і почуваннєм, що за ним стоїть весь нарід. В краю пішла в рух на перегони: масова вічева акція за соймовою виборчою реформою та приго-

602

товлення орґанізаційні на випадок розвязання Сойму. Секретарем Народного Комітету був тоді діяльний д-р Володимир Бачинський.

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"