Д-р Володимир Бачинський
Тим часом сталось инакше. На черзі нарад першого соймового засідання з 11. січня 1912. р. поставлено кількадесять всяких справ, а не поставлено справи виборчої реформи. Наслідом сього я звернув ся зараз до маршалка і намісника та заявив їм, що така нельояльність викличе з нашого боку небажану відповідь. Та супроти сього наш соймовий Клюб ухвалив далі вести обструкцію, доки не наступить порозуміннє в справі виборчої реформи.
В дні 11. січня 1912. р. отворив намісник д-р Бобжиньскі сесію соймову та представив соймови нового віцемаршалка: перемиського епископа Конст. Чехович а. Опісля краєвий маршалок граф Станислав Бадені виголосив промову на привіт Соймови та на вступі висказав свій жаль, що соймова виборча реформа досі не є виготовлена. По нім промовляв намісник д-р Бобжиньскі і заявив, що на дорученнє президента міністрів піднявся трудного посередництва в справі виборчої реформи,— до чого доложить усіх своїх сил...
Перед переходом до дневного порядку зложив я іменем Українського Клюбу заяву. В сій заяві я покликав ся на компромісову резолюцію соймову з 18. падолиста 1910. p., в котрій було сказано, що найблизша сесія буде скликана для полагодження справи виборчої реформи; що з вини польської соймової більшости справа поступової і справедливої виборчої реформи, протягом часу більше як одного року, не поступила вперед, і тому в обороні прав нашого народу не уступимо з поля борби, доки не здобудемо справедливого права виборчого до галицького Сойму...{стр.601}
По мені виголосив п. Дудикевич свою деклярацію проти „гоненій русского народа...“
Відтак п. Петрушевич поставив внесеннє, щоби замкнути засіданнє Сойму. Се внесеннє відкинула польська більшість і тоді зараз розпочала ся наша голосна обструкція. Настав пекольний свист, гук і крик, так що ніхто не чув слова нарад. По переказанню деяких предложень до комісій замкнув маршалок засіданнє. По полудни перенесла ся українська обструкція також до соймових комісій.
Д-р Володимир Бачинський
По сім інавґураційнім засіданню соймовім зачав намісник д-р Бобжиньскі конферувати з президіями польських клюбів, а опісля з президією українського Клюбу соймового, до котрої належали тоді: я, Петрушевич і Макух.
Не сильний числом 12-ти був наш Клюб, але солідарністю і почуваннєм, що за ним стоїть весь нарід. В краю пішла в рух на перегони: масова вічева акція за соймовою виборчою реформою та приго-{стр.602}товлення орґанізаційні на випадок розвязання Сойму. Секретарем Народного Комітету був тоді діяльний д-р Володимир Бачинський.