"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

32. Мала сецесія, 1911. р.

На саме закінченнє року 1911. діждались ми малої сецесії. В дні 29. грудня 1911. р. зійшов

599

ся субкомітет соймової виборчої реформи у Львові та наші члени пп. Макух і Король поновили внесенне, щоби передусім устійнити процентове відношеннє українських соймових мандатів до польських, домагаючись одної третої части всіх вибираних послів соймових. Намісник д-р Бобжиньскі не обстав за сим домаганнєм, а польська більшість відкинула сей внесок. Супроти такого провокаційного становища польських ґруп оба наші члени опустили нараду субкомітету. З приводу сеї події в субкомітеті соймової реформи виборчої вислав я телєґраму до президента міністрів графа Штірка і жадав дійсної інтервенції правительства в справі виборчої реформи до галицького Сойму, та відтак мав я конференцію з президентом міністрів в дні 4. січня 1912. р. Президент міністрів виправдував ся, що в субкомітеті зайшло тільки непорозуміннє, та що намісник порозуміє ся з ним і має докладні інструкції про дальше поступованнє в справі соймової виборчої реформи. Далі сказав мені през. міністрів, що польські політики настають на те, аби скликати Сойм на коротку сесію, бо тільки в часі сесії зберуть ся всі клюби і тоді буде мож порозуміти ся в справі виборчої реформи, та в инших справах. Тому правительство предложило цісареви: скликати галицький Сойм на день 1І. січня 1912. р. На мої помічення, що Поляки схочуть в Соймі форсувати всілякі справи, а се допровадить знова до голосної обстукції,— успокоїв мене граф Штірк, що намісник і маршалок будуть докладати заходів, щоби довести до порозуміння. На другий день, 5. січня 1912. р. був я вже у намісника д-ра Бобжиньского у Львові, та він просив мене, щоб я означив йому основні домагання наші в справі соймової виборчої реформи, бо він потребує сього, щоби на автентичній підставі розпочати зондування між Поляками. Я подав намісникови

600

три головні і рішаючі домагання: процент мандатів, число членів Виділу краєвого і українська національна курія в галицькім Соймі,— та сподівав ся, що по формальнім отворенню Сойму приступимо до нарад над соймовою виборчою реформою.

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"