Смотрите также разделы:
Вернувши до Відня дня 18. червня 1912. р. ранком стрічав мене на двірці північної зелізниці п. Васильк о і звістив з великою радістю, що сього дня почуємо апель монарха до Українців. І дійсно, перед полуднем запросив міністер барон Гайнольд як заступник президента міністрів, президію Українського парляментарного Союза до себе і відчитав нам отсе цісарське посланіє:
„Цісар, котрого вразило було початкове становище Українців супроти військових предложень — із особливим вдоволеннєм приняв до відома, що Український Союз завернув ся у відповідній хвилі і рішив ся станути на приємливім і річевім становищи, яке відповідає вазі справи. Цісар напевно сподієсь від випробуваного патріо-
621
|
тичного почування і вірности українського народу, що його заступники на занятім раз становищи до військових предложень поважно видержуть“.
Український Парляментарний Союз приймаючи до відома слова признання монарха до українського народу — постановив здержати обструкцію проти військових предложень і голосувати за сими предложеннями.
|
