"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

57. Балканська війна, 1912. р.

Та в осені 1912. р. проявилось на балканськім півострові грізне положеннє. Ослабленнє отаманської держави війною з Італією і внутрішний розлад між Турками заохотили малі балканські держави до оружної розправи з Туреччиною. Чорногора, Сербія і Болгарія та попри них і Греція постановили використати сей момент та відвоювати для себе сумежні турецькі території: Македонію, Стару Сербію і Альбанію. А міжнародним приводом до сього було те, що Берлінський конґрес з 1878. р. ґарантував автономію населенню Македонії, але Туреччина сього зобовязання не додержала і через те христіянське населеннє дуже много потерпіло від турецьких переслідувань. Та за кулісами сього становища балканських держав стояли дві великі держави: Росія і Австро-Угорщина. Росія

627

попирала балканські держави на розбиттє Туреччини, а Австро-Угорщина не хотіла допустити до збільшення балканських держав коштом Туреччини. Отсе соперництво великих держав, що мали свої супротивні інтереси на Балкані, було найбільше грізне, бо могло допровадити до світової війни. В Австро-Угорщині скликано тоді спільні делєґації, щоби ухвалили надзвичайні кредити на підготовленнє оружної сили. Наш делєґат п. Романчук сказав в австрійській-делєґації, в дні 8. жовтня 1912. p., що всі народи нашої монархії є за удержаннєм мира, та балканським народам треба полишити Балкан!... І як раз тогож дня Чорногорці переступили турецьку границю і почалась балканська війна. Знова апель Австрії до нас. Президент міністрів граф Штірк став представляти п. Романчукови, що становище репрезентації українського народу в делєґації не є рівнодушне супроти непевної ситуації в Европі,— та домагав ся, щоби він голосував за кредитами на можливу війну. Посол Романчук відповів президентови міністрів, що не зайшла ніяка рація, щоби голосувати „за“ і видержав на своїм становищи опозиційнім. Натомісць буковинський делєґат п. д-р Стефан Смаль-Стоцький промовляв і голосував в австрійській делєґації за військовим буджетом, щоби в хвилі небезпеки сповнити свій обовязок...

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"