"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"

72. Палата послів знова радить.

По двомісячній перерві скликано Палату послів на 15. мая 1913. р. Супроти зломаного польською стороною компромісу в справі соймової реформи виборчої ухвалив наш Український Клюб, що лишає цілу відповідальність центральному привительству за евентуальне ударемненнє соймової реформи виборчої, та заявив, що фінансовий плян з переказами на санацію краєвих фінансів — може бути полагоджений парляментом що йно по залагодженню виборчої реформи до галицького Сойму. Ми поста-

654

вили таке тверде застереженнє, щоби не допустити до дальшого проволікання соймової реформи виборчої. Зараз на першім засіданню Палати послів поставив наш Клюб: нагле внесеннє в справі загроженої голодовою катастрофою Гуцульщини, в котрім ми домагали ся державних допомог на переднівку для потерпівших, щоби їх заосмотрити в поживу і насінне, як також придбати їм заробітки при будові доріг. Опісля в дні 20. мая 1913. р. виголосив президент міністрів граф Штірк в Палаті послів: звіт про внутрішну і закордонну політику. В тім звіті сказав він між иншим, що в Галичині зроблено пробу навязати вдоволяюче відношеннє між народами при помочи виборчої реформи,— чим правительство задокументувало, що справи виборчої реформи не мож усунути з порядку нарад. Супроти справ: чеської і галицької, сказав він далі,— правительство уважає першим своїм завданнєм: істнуючі ріжниці зльокалізувати, щоби не переходили на терен Державної ради. Вкінці заявив він, що є вигляди на заключеннє мира між балканськими державами і турецькою державою, і тому запоряджено розпущеннє резервістів... Відносно закордонної політики промовляв п. д-р Евген Левицький і висказав думку, що Альбанія не є еквівалєнтом інтересів Австрії на Балкані, та вона іще стане приводом до міждержавних конфліктів. При першім читанню буджетової провізорії, в дні 28. мая 1913. p., промовляв я — виступаючи проти нерівномірного трактування Українців з Поляками. Я заявив, що ми не згодимо ся на заснуваннє Гірничої академії в Кракові, доки Поляки не перестануть робити нам перепон в справі нашого університету. А щоби усунути всякі ґравітації за границю, мусять Українці одержати в Австрії національну і політичну автономію. Зокрема, обстоюємо становище, що фінансовий плян може бути полагоджений аж по вирішенню соймової реформи виборчої, бо ми не маємо довіря до правительства, котре не виконало своїх зобовязань ані в справі університетській ані в справі соймової реформи виборчої...

655

Проти фінансового предложення, за котрим була більшість Палати послів, промовляли пп. Будзиновський і Голубович та своїми обструкційними внесками здержували полагодженнє справи. Тоді референт фінансовий п. Штайнвендер виступив був проти нас і сказав, що Українці звернулися на невідповідну адресу, бо своєю обструкцією хочуть розбити парлямент — ізза виборчої реформи до галицького Сойму... Наслідом нашої обструкції переставлено чергу нарад і при другім читанню буджетової провізорії говорив п. Олесницький. Він підніс для вияснення нашої тактики в парляменті, що Українці не жадають ані привілеїв для себе ані переслідування своїх противників, а тільки обєктивности у трактуванню своїх справедливих домагань,— якої на жаль не находять у правительства Австрії — і те як раз в часі, коли цілий український нарід заявив ся без застереження за сею державою!...

"Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914"