З розписаннєм виборів до Сойму увійшов наш край в новий період горячої діяльности коло зорґанізування всіх сил до боротьби за здобуття нашому народови в Соймі краєвім належного заступництва. Народний Комітет оголосив в дні 17. мая 1913. р. маніфест: До руського народу галицької землі!. В тім маніфесті візвав він нарід до виборчої праці, та негайно приступив до визначування посольських кандидатів.
Українські христіянсько-соціяльні відбули під проводом радника двору Ол. Барвінського засіданнє і постановили в деяких округах ставити власних кандидатів.
Руссофіли заключили були виборчий бльок з всеполяками і подільськими шляхтичами, та разом розпочали передвиборчу мобілізацію.
Польський епископат видав знова підбурюючий пастирський лист, а наш грецько-католицький епископат видав також пастирський лист в справі соймових виборів і соймової реформи виборчої, та в лагіднім дусі патріотичнім — підчеркував потребу єдности з народом.
В сім часі наступила консолідація українських соціяльних демократів обох фракцій: автономістичної і централістичної.{стр.653}
В сих обставинах пішла в рух акція виборча в краю...
Український Парляментарний Союз: вже тоді не функціонував, тай спільного клюбу з радикалами не мож було зложити, головно через опозицію п. Трильовського. Але проте наш Український Клюб в парляменті порозумівав ся з радикальним Клюбом відносно акції виборчої і тактики в парляменті.

Д-р Кирило Трильовський