114. Дальші події.

3араз другого дня, 29. червня 1914. р. відбув ся у Львові: Краєвий Зїзд українських ремісників і промисловців, зі всіх міст Східної Галичини, та дав почин до заснування українського товариства для допирання ремесла і промислу. Сей зїзд отвирав іменем „Просвіти“ д-р Евген Озаркевич, та провід обняв Василь Нагірний.

В політичних кругах поширювано тоді всілякі ревеляції про майбутні пляни покійного наступника престола до відновлення австро-угopської монархії і ставлено прилюдний запит, чи вона рушить з мертвої точки, на якій опинила ся у своїй внутрішній політиці, та чи наступить її перебудова на державу рівноправних народів,— автономних на своїх територіях... Отсе була наша думка політична.

Та в дні 12. липня 1914. р. санкціонував цісар галицьку соймову реформу виборчу, за чим наступило розвязаннє галицького Сойму і розписаннє нових виборів соймових, що мали відбутись в означених днях від 7. жовтня до 6. падолиста 1914. р.

На день 16. липня 1914. р. скликав я нараду Українського Парляментарного Клюбу до Львова, щоби вирішити біжучі справи. Наш Клюб осудив подію злочину, доконаного в Сараєві 28. червня 1914. р.; заявив ся за скликаннєм парляменту і приверненнєм конституційних відносин в державі; уділив вказівки до приспішення заснування українського університету у Львові,— та зажадав систематичного принимання урядовців української народности в судівництві і адміністрації...{В році 1914. виєднали ми між иншим: приділенне професора Романа Залозецького до міністерства публичних робіт у Відні, як також покликаннє Ярослава Весоловського на референта української преси в пресовім бюрі міністерства закордонних справ у Відні.}

А тим часом, вислід слідства в Сараєві приніс матеріяли, які виказали, що урядові сербські круги брали участь в приготовлюванню атентатів. На сій підставі виступила Австро-Угорщина проти Сербії і зажадала строгого покарання виновників; прилюдного зганення пропаґанди, зверненої на відірваннє територій, належачих до австро-угорської монархії, як також ґарантій, що Сербія не буде робити нічого проти цілости габсбурґської монархії.