7. Вибори до Сойму державного у Відні, 1848. р.

Вибори до першого австрійського Сойму державного (Reichstag), випали в Галичині так, що на 96 послів з Галичини вибрано 35 наших послів; 23 селян, 8 священиків і 4 зі світської інтелігенції.

Такий вислід перших виборів безпосередно по знесенню панщини є нам зрозумілий, бож маса сільського народу була іще не просвічена і політично несвідома, та національна організація не була зовсім переведена, а польська сторона була в широких верствах своєї інтелігенції і півінтеліґенції підготовлена і уживала всяких способів, щоби наш нарід відстрашити від участи у виборах. Між иншими баламучено наш нарід поширюваннєм лєґенди, що депутати (посли) у Відні мають підписати нову панщину. Тому не мож дивувати ся, що наш нарід в деяких повітах не хотів стати до виборів, наслідом чого вибрано до Відня більше Поляків.

Нашими депутованими (послами) в р. 1848, до першого австрійського сойму державного були (о скільки я міг ствердити):

Григорій Андрушак, господар зі Скільського; Кирило Блонський, священик з Яблонова; Александер Добжанський, свящ. з Сянока; Йосиф Динець, господар з Сокаля; Андрій Дзіваковський, господар з Жидачева; Іван Федорович, посесор з Тернополя; Стефан Ґой, господар з Заліщик; Мих. Гнидковський, священик з Войнилова; Василь Гармацій, господар з Микулинець; Мих, Ганкевич, свящ, з Радехова; Йосиф Григорук, господ. з Делятина; Григорій Яхимович, єпископ з Перемишля; Іван Капущак, господар з Солотвини; Панько Козар, господар з Жовкви; Іван Круховський, господар з Городенки; Стефан Лесюк, господар з Коломиї; Григорій Левицький, свящ. з Золочева; Іван Ломницький, свящ. з Турки; Матій Мазуркевич, господар зі Збаража; Григорій Ничипорук, господар зі Снятина; Гринь Петришин, господар з Тисьмениці; Константин Посацький, дяк з Рожнітова; Евстах Прокопчиць, учитель ґімна-

зійний зі Станиславова; Іван Ришко, господар з Кут; Граф Франц Стадіон, міністер, вибраний в Раві Руській; Іван Ставарський, господар з Винник; Григорій Шашкевич, священик вибраний в Монастирисках; Кирило Вінковський, фіскальний адюнкт вибраний з Яворова.

„Зоря Галицка" зр. 1849 [16 „Зоря Галицка", письмо повременне для справ народних, політичеських і церковних, словесности і господарства сільського, галицко - угорско - буковинско - руского народа, видаване А. Павенцким, Львів, 1849, ч. 3.], подаючи виказ наших депутованих, умістила ось які замітки: „Показує ся, що не дуже нарід наш руський перся при виборах за ученими Русинами, коли другі народи найученщих вибирали, — і за священиками своїми руськонародними, котрі так много мають терпіти і так много мають гризоти, що ся уймають за справою народа свого руського. Кілько то більше вибрано Поляків. Бо то люди своїм священикам не вірили і не давали ся научити, ба ще ся на них сердили, не приходили до вибору, або ся не підписували на вибір депутованого. „Селяни наші певне мають добру волю, але мало маєм учених Русинів на сеймі. Дай Боже, хто дочекає, другими разами добрих руських депутованих!"

З отсих критичних заміток виказуєть ся, що наш нарід не був іще освідомлений про значіннє виборів, та що інтелігентні верстви суспільні: духовні і світські не стояли в близьких зносинах з народом, — задля чого годі було вимагати, щоби сільський нарід розумівся на „учених Русинах". Отcе прийшло пізнійше і значно пізнійше...